“– Молодець, синку, молодець Олежику, навчив батька, лихо відвів – У тебе нова подруга, чи що? Я дивлюся – ти прямо не вилазиш із телефона. Про що говорите? – Ігор з легкою усмішкою на обличчі стояв і милувався своєю молодою дружиною. Вони вже рік, як побралися, після закінчення інституту. До цього Ігор два роки до […]
“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди.
“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди. Вона ще й мене з собою запрошує. Я що, схожий на не розумного чоловіа, кинути все: роботу, квартиру, кар’єру та їхати, щоб сільських дітей навчати інформатики? – він театрально розсміявся. – Прощай. Ти мене розчарувала Олені не спалося. Вона ввімкнула нічник, […]
“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик
“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик Баба Ніна прилягла відпочити. А що робити? Курей погодувала, пил протерла і все. Які там справи, якщо одна живеш. Діти з онуками далеко, […]
“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!
“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя! Людмила розставляла тарілки на обідній стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній квартирі жила дочка Марина з […]
“– Не продається будинок. – Як це?
“– Не продається будинок. – Як це? Олександр мені обіцяв, у мене вже проєкт нового будинку є. – Я не продаю, тут житиму. Замерзну, тоді хай і продає. – Щось я нічого не розумію. – А що тут розуміти! У притулок він збирається мене здати, а не до себе забрати. Ідіть усі! – Вибачте, я […]
“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд.
“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка! -Це все через неї, так? – тільки й запитала вона. – Через Ганну? Чого мовчиш, відповідай! – вона відчувала, як на очах зʼявляються гарячі сльози. Сергій мовчав Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У […]
— У тебе є дочка. Їй сім років.
Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми років мовчання. — Таня? Це ти? — Так. Нам потрібно зустрітися. Терміново. — Але… яка дочка? Про що ти? — Приїжджай в кафе на Центральну. Через годину. Я все поясню. Гудки. Кирило стояв посеред офісу, наче грім його вразив. Дочка? Від Тані? Але […]
— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові.
— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові. — М-м, а що так? Ні, я не наполягаю, просто цікаво. — Вона поводиться по-хамськи, грубіянить мені, ніби вона королева, а я її служниця. Я ще готова терпіти таке від реальних клієнтів, але від неї не збираюся! Даремно ти їй […]
“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце
“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце Ніна Петрівна сиділа у кріслі та вивчала результати своїх аналізів. Холестерин трохи підвищений, гемоглобін на нижній межі норми, вітаміну “Д” не вистачає. У її шістдесят п’ять років здоров’я потребувало постійної уваги. – Альоша, – подзвонила вона синові, – мені лікар вітаміни прописав. […]
“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина?
– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина? – Скривилася свекруха. – Ну, так устань і котись звідси! – Дала я відсіч за святковим столом – Лідочка, а де сільничка? – Раїса Петрівна поблажливо посміхнулася гостям. – У неї все завжди не на місцях. Ліда мовчки подала сіль. За столом […]