15 Березня, 2026

Автор: Романович

“– Молодець, синку, молодець Олежику, навчив батька, лихо відвів
Uncategorized

“– Молодець, синку, молодець Олежику, навчив батька, лихо відвів

“– Молодець, синку, молодець Олежику, навчив батька, лихо відвів – У тебе нова подруга, чи що? Я дивлюся – ти прямо не вилазиш із телефона. Про що говорите? – Ігор з легкою усмішкою на обличчі стояв і милувався своєю молодою дружиною. Вони вже рік, як побралися, після закінчення інституту. До цього Ігор два роки до […]

Read More
“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди.
Uncategorized

“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди.

“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди. Вона ще й мене з собою запрошує. Я що, схожий на не розумного чоловіа, кинути все: роботу, квартиру, кар’єру та їхати, щоб сільських дітей навчати інформатики? – він театрально розсміявся. – Прощай. Ти мене розчарувала Олені не спалося. Вона ввімкнула нічник, […]

Read More
“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик
Uncategorized

“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик

“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик Баба Ніна прилягла відпочити. А що робити? Курей погодувала, пил протерла і все. Які там справи, якщо одна живеш. Діти з онуками далеко, […]

Read More
“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!
Uncategorized

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя! Людмила розставляла тарілки на обідній  стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній квартирі жила дочка Марина з […]

Read More
“– Не продається будинок. – Як це?
Uncategorized

“– Не продається будинок. – Як це?

“– Не продається будинок. – Як це? Олександр мені обіцяв, у мене вже проєкт нового будинку є. – Я не продаю, тут житиму. Замерзну, тоді хай і продає. – Щось я нічого не розумію. – А що тут розуміти! У притулок він збирається мене здати, а не до себе забрати. Ідіть усі! – Вибачте, я […]

Read More
“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд.
Uncategorized

“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд.

“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка! -Це все через неї, так? – тільки й запитала вона. – Через Ганну? Чого мовчиш, відповідай! – вона відчувала, як на очах зʼявляються гарячі сльози. Сергій мовчав Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У […]

Read More
— У тебе є дочка. Їй сім років.
Uncategorized

— У тебе є дочка. Їй сім років.

Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми років мовчання. — Таня? Це ти? — Так. Нам потрібно зустрітися. Терміново. — Але… яка дочка? Про що ти? — Приїжджай в кафе на Центральну. Через годину. Я все поясню. Гудки. Кирило стояв посеред офісу, наче грім його вразив. Дочка? Від Тані? Але […]

Read More
— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові.
Uncategorized

— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові.

— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові. — М-м, а що так? Ні, я не наполягаю, просто цікаво. — Вона поводиться по-хамськи, грубіянить мені, ніби вона королева, а я її служниця. Я ще готова терпіти таке від реальних клієнтів, але від неї не збираюся! Даремно ти їй […]

Read More
“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце
Uncategorized

“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце

“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце Ніна Петрівна сиділа у кріслі та вивчала результати своїх аналізів. Холестерин трохи підвищений, гемоглобін на нижній межі норми, вітаміну “Д” не вистачає. У її шістдесят п’ять років здоров’я потребувало постійної уваги. – Альоша, – подзвонила вона синові, – мені лікар вітаміни прописав. […]

Read More
“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина?
Uncategorized

“– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина?

– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина? – Скривилася свекруха. – Ну, так устань і котись звідси! – Дала я відсіч за святковим столом – Лідочка, а де сільничка? – Раїса Петрівна поблажливо посміхнулася гостям. – У неї все завжди не на місцях. Ліда мовчки подала сіль. За столом […]

Read More