Романович 
“– Ніс не наш, – похитав головою свекор. – І колір волосся. У всіх у нашій сім’ї від народження воно русяве, а тут темне. Сумнівно це все. – Ти знаєш, я теж помітила, але при ній промовчала,- підхопила Людмила. – Треба зробити тест ДНК. Тихо, щоб вона не знала. Зразки візьмемо. Його слину та волосся … Читати далі
— Люба, мені мама сказала… — почав Сергій, але Марія не дозволила йому продовжити, перебиваючи: — А мені нецікаво, що сказала твоя мати. — Як це?! Справа стосується Нового року! — Справа стосується її та тебе, якщо вже вона сказала це тобі. Я у ваші особисті розмови пхати носа не буду. — Ой, та годі … Читати далі
— Ти нормальна взагалі? — Антон себе вже не контролював. — Це ж моя мати! Вона в мене одна! А дружин може бути скільки завгодно! — Правда? — крижаним тоном запитала Лариса. — Тоді в чому річ? Збирай речі й іди. Виконуй синівський обов’язок… Вони прожили разом понад тридцять років. Виростили двох дітей. Нещодавно син … Читати далі
Коли Олег «ощасливив» дружину новиною про приїзд своєї матері на новорічні свята, Карина навіть не стала вдавати щастя з цього приводу. — Мишкові ще місяця від народження немає, і в мене сил та часу розважати Валентину Іванівну теж немає, — висловлювала вона. — Ти ж сам чудово знаєш, що малюк неспокійний, режим ще не виробився. … Читати далі
— От даремно ти так, свахо. Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають, а ти їх уже розлучила та майно поділила. Недобре це, Маріє, життя сімейне з ділення починати. Якщо робиш такий подарунок, то роби обом, а то що це виходить? Я нібито як квартиру вам дарую на весілля, при всіх, прилюдно, але оформлюю її … Читати далі
— Соню, я сьогодні випадково з мамою зустрівся, — почав здалеку Максим, — вона питала, чи можна їй прийти на день народження Ксюші. — Не можна, — не повертаючи голови, кинула у відповідь Софія. — Слухай, — дуже м’яко запитав Максим, — може, час її пробачити? Уже два роки минуло. — Уже? — спалахнула дружина, … Читати далі
Місто заливало холодним осіннім дощем. Саме шум дощу по сусідньому даху і висмикнув Олену зі сну. Надворі темно, хоча на годиннику майже сім. Вона дивилася у вікно, лежачи на ліжку. Через велику зливу не було видно вулиці, тільки темні розмиті постаті будинків та дерев. Як відправляти дитину до школи за такої погоди? Може не будити? … Читати далі
— Дочка ридає, губи надуває, а мені просто остогидла така чорна невдячність. Чому я маю бути в ролі прохачки постійно? Чоловіка свого нехай тепер звинувачує. Галина Йосипівна виливає душу подрузі. Привід — сімейні негаразди. Спочатку вона ображалася на доньку та зятя, тепер на неї ображені вони, пакують речі, звинувачують у тому, що жінка виставляє «на … Читати далі
– Оля, ти повернулася? Я так радий тебе бачити! – з надією в голосі сказав Сергій, коли його співмешканка прийшла додому. – Ні, я прийшла забрати речі, що залишилися! Я тобі вже сказала, що між нами все скінчено! – Але як же так? Адже я люблю тебе! Я не хочу розлучатися. Ти мені потрібна. Я … Читати далі
Як відомо нерішучий чоловік довго залишається самотнім, а можливо, і назавжди. І якщо не знайдеться спритна жінка, не підштовхне його, то все – сам не наважиться. Таким нерішучим щодо дівчат і жінок був Василь. З дитинства він такий, скромний і боязкий, а брат його Іван навпаки, спритний веселун. Душа компанії, скрізь себе почуває впевнено, постійно … Читати далі