Романович

Тієї суботи на ринку я зрозуміла одну річ: моя свекруха Лариса Федорівна плутає мене з візком на коліщатках. Різниця між нами одна, – візок не вміє заперечувати, а я – поки що можу. Ми з Назаром прожили разом стільки, що вже не згадаєш, як усе починалося. Я працювала оператором на телефоні в страховій компанії, Назар … Читати далі

— Тарасе, ти можеш хоча б один вечір дивитися на власну дружину, а не стежити очима за моєю подругою? Мар’яна поставила на кухонну стільницю тарілки так тихо, що чоловік спершу навіть не зрозумів, наскільки вона сердита. У вітальні ще сміялися гості, шестирічна Даринка показувала молодшому братові нову книжку, а Христина, Мар’янина подруга ще зі студентських … Читати далі

— У сорок три роки ще не пізно навчитися бути доброю господинею, — голосно промовила свекруха і підняла гарний паперовий пакунок. За великим святковим столом раптом запанувала ніякова мовчанка. Родичі перезирнулися, хтось відклав виделку, а тітка Галина поправила окуляри, ніби хотіла краще роздивитися те, що відбувалося. Любомира стояла біля краю столу. Вона щойно принесла з … Читати далі

Сонце сідало за сірі дахи багатоповерхівок, коли Оксана вкотре визирнула у вікно кухні. Вона чекала на прихід молодшої сестри, Надії, з важким передчуттям, яке не полишало її вже понад пів року. Усе почалося тоді, коли в житті Надії з’явився Артем. Чоловік виник ніби з нізвідки, без минулого, без знайомих спільних друзів, проте з неймовірним запалом … Читати далі

Біла сукня висіла на дверцятах старої дубової шафи, виблискуючи дрібним перламутром під вечірнім світлом люстри. Вона здавалася мені не просто шматком дорогого тюлю та шовку — вона виглядала як підсумок усього мого життя. Двадцять три роки я вкладала душу, сили та копійки у свою Оксанку. Сама, без чоловіка, який розчинився в тумані, щойно тест показав … Читати далі

Сонце повільно сідало за дахи панельних багатоповерхівок, відкидаючи довгі тіні на старенький письмовий стіл, за яким Оксана перевіряла зошити десятикласників. Вона любила ці тихі вечірні хвилини, коли в орендованій квартирі панувала абсолютна тиша, порушувана лише шелестом сторінок та притишеним шурхотом ключа у замковій щілині. До передпокою увійшов Тарас. Його пальто пахло вогким осіннім вітром і … Читати далі

Олег вивантажив на журнальний столик три упаковки найдешевших сосисок по акції та величезну картонну коробку з написом «Басейн надувний сімейний». Варя мовчки відсунула від цієї продуктової пишноти свій ноутбук. Вона методично складала у дорожню сумку речі, – дві футболки, легкі штани, купальник. – Слухай, Ангеліна завтра своїх малих привезе до обіду, – повідомив чоловік. Він … Читати далі

«Я в гості з порожніми руками не ходжу!» гордо заявив 59-річний наречений і дістав почату пачку чаю. Як я витончено випровадила його за двері Знаєте, я завжди вважала, що знайомства після п’ятдесяти — це доля людей з усталеними поглядами, життєвим досвідом і, як мінімум, базовим розумінням пристойності. Ілюзій щодо принців на білих конях я давно … Читати далі

— Голубці накрутиш заздалегідь, а мʼясо запечеш зранку, щоб свіже було до столу, і загалом складеш меню на 20 осіб — свекруха поклала на кухонний стіл товстий зошит у клітинку й задоволено випросталася. Наталя завмерла біля плити, тримаючи в руці деревʼяну лопатку. Вона щойно переступила поріг власного помешкання після важкого робочого дня в бухгалтерії, навіть … Читати далі

Приїхавши на дачу з сином, Христина заніміла біля хвіртки – у дворі було чоловік двадцять — Денисе, хто це? Звідки тут стільки людей? — голос Христини здригнувся, вона сильніше стиснула руку сина. У голові промайнуло: «Продав. Без дозволу продав дачу, а це нові господарі приїхали господарювати». Від цієї думки пересохло в роті, і вона, відпустивши … Читати далі