Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди не ходить, а їй теж недавно виповнилося вісімнадцять, як і Марині. Ось тільки відзначати із […]
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. […]
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати!
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то […]
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала:
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція їй підказувала, що потрібно залишитися вдома. Не прислухалася… Не поїхала б, і нічого не побачила […]
– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – запитав жіночий голос по телефону. – Так! А що? – відповіла Тамара. – Я не можу додзвонитися до вашого сина, у нього номер змінився? – запитала співрозмовниця. – Ви спершу переставтеся і поясніть, що ви хочете від мого сина! – невдоволено сказала Тамара. – Я Надя, сестра Оксани, – пояснила жінка. – Якої Оксани? – незрозуміла Тамара. – Колишньої дружини вашого сина, – сказала співрозмовнися. – Хм. Вони давно розлучилися. І що хоче Оксана? – здивувалася Тамара. – Ви маєте дещо дізнатися, – сказала Надя і зупинилася збираючись з думками, а потім все розповіла. Тамара вислухала її і застигла від почутого
– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – Запитав тихий жіночий голос по телефону. – Так, це я! Чим можу бути корисна? – Я ніяк не можу додзвонитися до вашого сина, у нього що номер змінився? – Жінка, ви спершу переставтеся і поясніть – що ви хочете від мого сина, якщо ви на мій номер зателефонували. – […]
Ліза, ми не візьмемо багато. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, — ліниво потягнувся Гліб з посмішкою на обличчі.
— Ліза, ми не візьмемо багато. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, — ліниво потягнувся Гліб з посмішкою на обличчі. Ліза дивилася на гостя, не вірячи в таку нахабність. Як він міг так безсоромно просити? У голові у неї крутилися думки про те, як вона старалася, щоб цей пиріг вийшов […]
— Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидьте спокійно, я швидко, — попередила невістка.
— Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидьте спокійно, я швидко, — попередила невістка. — Він у вас як музейний експонат? Дивитися можна, торкатися — не можна? — Валентина поспішно знімала взуття. — Валентина Сергіївна, давайте без сарказму, добре? Я в аптеку і назад. У нього сьогодні важкий ранок, він з сьомої вередує. — […]
— Вань, ну навіщо тобі одружуватися?
— Вань, ну навіщо тобі одружуватися? Далася тобі ця Юлька! Вона ж доросла, старша за тебе, ну навіщо вона тобі? Аліна вимовила ці слова з образою, а на останньому слові її голос затремтів. — Аля, а ну відчепися від нього! Причепилася до хлопця, проходу не даєш! — грубо відрізала мати, виглядаючи на вулицю. Вона ще […]
Зіна лежала в палаті, коли відчинилися двері і на порозі зʼявився її син Олег. – Ой синку, – ахнула Зіна. – Я тут заслабла трохи… Олег якось дивно зиркнув на матір і став біля ліжка. Зіна помітила, що він їй нічого не приніс… – Мамо, я до тебе маю дуже важливе питання, – нарешті почав молодик. – Я бачу що ти слаба… Тож хотів запитати – а ти заповіт написала? Мало що там може бути. Я ж тобі рідний! А Андрію твоєму пасинку і так вистачить. Він тобі ніхто! Зіна не повірила своїм вухам
Зіна дуже заслабла, приїхала швидка. Після того, як не стало її чоловіка, почав скакати тиск. Тепер тільки пігулки пити і не хвилюватися. Жити можна довго і щасливо. Тільки з другим не дуже виходило. Посварилася з рідним сином. Зіна вийшла заміж за Олексія. Він уже був розлучений і мав трирічного сина. Андрій часто в них бував. […]
“– Хіба ж це квартира?
“– Хіба ж це квартира? – обурювалася свекруха. – Це можна тільки здавати в оренду. Чому б вам не жити з нами? – Надіє Анатоліївно, краще нам жити окремо. Збережемо ваші нерви. Квартиру ми з Сергієм купимо спільну, у нас все попереду. Ваш син потрапив у хороші руки. Вам не варто перейматися. – Хороші руки! […]