Автор Романович
— Зайчику, мені треба дещо тобі сказати, — мовив Євген, обіймаючи дружину. — Кажи, любий. У тебе, напевно, для мене сюрприз, — запобігливо відповіла Віка, очікуючи повідомлення про черговий подарунок чи подорож. — Ну… — Євген завагався й не знав,… Продовжити читання →
– Не зрозуміла, доню, ви що, нам з бабусею навіть на Великдень гостинців не передасте? – здивовано питаю я у Тетяни по телефону. – Ну яка ковбаса? Мамо, нам самим ледве вистачає, – почала скаржитись донька. – І чому ти… Продовжити читання →
Лариса прокинулася з тяжкістю у всьому тілі. Кімната пливла, кружляла, відмовлялася стояти на місці. У Лариси горіла шкіра, а зсередини прозирала крига, наче вона одночасно опинилася на розпеченій пательні, та в морозильній камері. Рука потяглася до тумбочки, намацала градусник –… Продовжити читання →
– Ви дачу в іпотеку чи взяли? – нарешті пожвавішала Таня. – Ну так. Скористалися сімейною іпотекою, поки Іра маленька. – От ви недолугі, Галко. Це ж така переплата! Ще й будинок зводити з нуля. Краще б узяли якусь ділянку… Продовжити читання →
– Моїй родині потрібні гроші, і ти маєш допомогти! – Упевнено заявила сестра. – У тебе мільйон на рахунку, хоч би половину віддай мені! – Допомоги зазвичай просять, а не вимагають, Галю, – спокійно зауважила Вероніка. – Хіба я вимагаю?… Продовжити читання →
– От чого ми їхали до твоєї мами? Лише даремно час витратили і на бензин стратилися, – бурчить мій чоловік по дорозі. – Коли мама нас запросила, ти не мав нічого проти. То в чому зараз проблема? – питаю його,… Продовжити читання →
– Мамо, я пропоную найняти рієлтора, щоб він продав твою та нашу квартири й знайшов для всіх нас одну велику. Переїжджай до нас, тобі буде з нами і надійніше, і веселіше, – умовляв Софію Андріївну син. – Сашко, але ж… Продовжити читання →
Дружина поїхала у відрядження, донька у батьків, а Володимир залишився один. Якось навіть незвично. Дружина Марина рідко їздила куди-небудь, але тут колега захворіла, довелося їй виконувати цю місію: якийсь там важливий договір у її фірмі не терпів зволікань. Це він… Продовжити читання →
– Як же вам пощастило! Та він справжній красунчик, матусю. Вітаю, у вас хлопчик, – радісно сповістив мені лікар і запитав, як зв’язатися з татом дитини, щоб і йому повідомити добру новину, адже я приїхала одна. Я не знала, яку… Продовжити читання →
– Ура! Тато приїхав! Тату, тату! Ти ж нас не кинеш? Татку, ти тільки не залишай нас тут! Бабця Надя сказала, якщо ти нас не забереш, то вона нас у дитячий будинок здасть! Вона старенька зовсім, їй нас не віддадуть,… Продовжити читання →