Романович

– Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете ще ці продукти. Я по приїзду усі гроші за ці покупки вам поверну. Я поговорила … Читати далі

– Навіщо я одружуся? Я ж не кохаю її…, – дивлячись в одну точку, думав Павло, сидячи за весільним столом поруч зі своєю тепер уже дружиною і чуючи крики “Гірко!” Він знехотя піднявся, відчув на плечах руки Марії й поцілував її в самий куточок губ. Гості не помітили підступу, а Марійка зніяковіла, почервоніла і сіла … Читати далі

– Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч ти щось мамі скажи, – поки я складала валізи, чоловік робив спроби виправити ситуацію, і … Читати далі

– Не можу я приїхати зараз, я ж лише роботу знайшла, – кажу я своєму сину. – Зрештою, Микито, мова йде про твою бабусю, яка тебе практично виростила. – Ні, мамо, мова йде про твою маму, і ти, як донька, повинна приїхати, щоб її доглядати. У мене через бабусю уже проблеми в сімʼї почалися, Віка … Читати далі

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у … Читати далі

— Ольго Павлівно, я не можу взяти Поліну до себе на роботу, — обережно промовила Анжела. Свекруха вже кілька разів просила влаштувати свою доньку до неї в компанію. — Ну чому ж? Вона тямуща, закінчила університет, заміжня. Якщо думаєш, що вона постійно сидітиме на лікарняному — помиляєшся. Якщо внучка захворіє, я сама посиджу з нею. … Читати далі

У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала до них у Харків і скаржилася, що її брат надто вже далеко забрався. Але щоразу, коли вона приїжджала, привозила Дмитру купу подарунків, і коли не … Читати далі

– Вчасно тобі премію дали, якраз свій кредит закрию, – кинув Віктор, ліниво колупаючись виделкою в тарілці. Я застигла з кухлем у руці, відчуваючи, як кров холоне в жилах. Він зараз серйозно? Чи знову невдало пожартував? Повільно підняла погляд, натикаючись на байдужий вираз обличчя чоловіка. – Тобто як це – свій кредит? – голос тремтів … Читати далі

– Це рушник мого чоловіка, мамо, ну невже так важко запамʼятати? – дочка це сказала таким тоном, наче я не в рушник руки витерла, а зарплату зятя собі забрала. Відколи я приїхала додому, то лише чую картання в свою сторону – не так сіла, не там стала, не в тій чашці чай зробила, не той … Читати далі

-Мамо! Ну куди нам її, на голову? Ти ж знаєш, що ми й так утрьох в однушці тулимося! – Ніна роздратовано подивилася на матір, але тут же мило посміхнулася і запобігливо додала: – От якби ти помінялася з нами квартирою… У твоїй трикімнатній нам би всім місця вистачило! А тобі однієї нашої квартири позаочі! Маргарита … Читати далі