“– Сину, за останні три роки ти рівно один раз лопату в руки взяв! Один раз! А з’їли ви за цей час понад п’ятсот банок різносолів. – Ну то й що? Ти ж любиш возитися на городі! – Люблю. Але не для того, щоб годувати ледарів Ніна Іванівна стояла посеред свого городу та з гордістю […]
“– Значить так, – квартиру звільниш до суботи! У мене орендарі заїжджають. І не забудь там все відмити, свіжу білизну постелити. І речі свої з шаф збери у валізи. Щоб нічого про твою присутність не нагадувало, – сказала мати розгубленій дочці – Ну, що ж мені боженька послав таку дочку? – частенько говорила Лариса, дивлячись […]
“— Ми відпочиваємо в Карпатах. Взяли відпустку… — Які Карпати?! Олег мені нічого не казав! Негайно повертайтеся! У нас плани були! Ірина застебнула блискавку валізи й оглянула дитячу кімнату. Восьмирічний Єгор складав у рюкзак улюблені машинки, а п’ятирічна Олена притискала до грудей плюшевого ведмедя. — Тату, а правда ми поїдемо на справжньому потязі? — запитав […]
“– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета – Ну ні хріна собі! – скрикнув від несподіванки Дмитро, вивертаючи кермо вліво та різко натискаючи на гальмо. […]
“– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не живе. Ми розійшлися. – Ви що? Розлучилися? Чому мені не сказали? – Я не […]
“Святе місце порожнім не буває… Марія сиділа в кабінеті жіночого лікаря і дивилася, як вона щось писала у її медичній карті. Взагалі-то, зараз не пишуть, зараз друкують. Але був час, коли все від руки. – Чого «рознесло» так? Їси, мабуть, багато, зарядку не робиш? – суворо запитала вона. – Та ніби мало їм, – зніяковівши, […]
“Сьогодні мене забирають від батьків. Напевно, до дитячого будинку. Мені 11 років, мене звуть Вася. Собачка Білка і кошеня Стрілка – мої найкращі друзі. Будь ласка, прихистіть їх. Вони добрі та майже нічого не їдять Сльози котилися по щоках Антоніни Степанівни, коли вона майже бігцем поспішала до старого парку. Там, під лавкою, все ще сиділо […]
– Мамо, годі! Я ні гривні вам більше не надішлю, поки ви все на пляшки витрачаєте! Я не збираюся спонсорувати ваші гулянки! – Марина намагалася говорити твердо, хоч у куточках її очей блищали сльози. – Ну, тоді й не дзвони нам більше.! Я з тобою розмовляти не бажаю! І батькові теж забороню, – відповіла мати […]
“– Тепер нам ділити нема кого. Я Наталя, і прийшла по компенсацію. Ми хотіли одружитися після вашого розлучення, чекали на дитину. Тепер я не можу мати дітей. – Я втратила все, – машину, кохану людину і дитину. Дітей у мене більше не буде. Буде справедливо, якщо половину квартири, яка належала Дімі, ти віддаси мені. Я […]
– Мамо, привіт, – радісно говорила телефоном дочка, – сьогодні ввечері ми з Артемом прийдемо додому на вечерю, хочу тебе та батька познайомити з ним. – Привіт, Яно, – привіт, – посміхаючись, говорила Ксенія Андріївна, відволікаючись від екрана комп’ютера. – Яка вечеря, я на роботі сьогодні трохи затримаюся, звіт закінчити терміново треба … Поки дістануся […]