Автор Романович

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з порога оголосила мати, скидаючи пальто на стілець. Поліна аж завмерла від такої новини. Кілька секунд вона просто дивилася на матір,… Продовжити читання →

– Не довго мені тут з вами сидіти залишилося. Не буде мене скоро. – Ніно, ти що ж таке кажеш? Захворіла? – Занепокоїлися жінки. – Та ні, не захворіла, поки що. Діти мене зі світу зживають… – заплакала Ніна Петрівна

– Слухай, Юля, я так більше не можу! Давай квартиру знайдемо та з’їдемо?! – пошепки промовив Стас, зачинившись із дружиною у ванній кімнаті. – Стасе, ми не потягнемо іпотеку, або орендовану квартиру. За машину ще не розплатилися… – відповіла Юля,… Продовжити читання →

– Вона ж стара для мене і дитина в неї

– Відрізай, мамо, або я сама ножицями пройдуся, – донька ревіла, сидячи на табуретці. Хвилі пшеничного волосся струменіли по спині й торкалися сидіння. – Що ж мені тепер через брата в дівках сидіти все життя. Тетяна Петрівна подивилася на чоловіка,… Продовжити читання →

Радісне телефонне спілкування тривало. І раптом донька почула: “Звичайно, приїжджайте, усією родиною приїжджайте. Ми будемо раді”

Заміжня дочка прийшла провідати матір. Пили чай, і ніщо не віщувало неприємності. Мирно та тихо. Телефонний дзвінок. Мама відповіла. Запитала хто? Гучно заговорила: «Валю? Я така рада! Звідки взяла мій номер? Як? Чудеса». Пошепки донці: «Це Валя, тітка Валя, наші… Продовжити читання →

– А що, якщо ми заберемо Арсенія до себе? Він же все-таки твій син. Хлопчик має рости поруч із татом

– Катю, така справа… – сидячи за столом, Олексій нервово ковзав на стільці. – Ти ж знаєш, що завтра я їду у відрядження? – Знаю, – Катерина насторожилася. Льоша був якимось стурбованим. Катя теж почала нервувати. – Щось сталося? Тебе… Продовжити читання →

— Я сказав — мені потрібна вечеря! Я хочу їсти! Зараз!

— Де моя вечеря? — пролунав хриплий голос із глибини квартири, щойно Марина переступила поріг. Вона завмерла, не знімаючи пальта, й важко зітхнула. Робочий день видався особливо важким — керівник завалив звітами, автобус зламався, довелося йти пішки три зупинки під… Продовжити читання →

– Мама твоя поставила умову. Або я продаю будинок, або забираюся. Ти вже вибач, я розповів, що ти тут живеш

Рита знову стояла на зупинці. Велика валіза і чотирирічна Поліна поруч. Усе, що в неї є. За п’ять років подружнього життя вона вже, напевно, вдесяте виїжджала до матері та вітчима. Час від часу Микита їх виганяв. День чи ніч, йому… Продовжити читання →

– Вдома сиди. Досить скакати по офісах. Твоє покликання обслуговувати чоловіка

– Насте, ти мені на завтра пиріжків із капустою напечи. Вже дуже вони в тебе виходять чудові. – Віктор, навернувши тарілку наваристого бульйону, впав у гарний настрій і вирішив навіть пожартувати з дружиною і похвалити її, що бувало з ним… Продовжити читання →

– Я ж тебе попереджала – куди гроші відніс, туди й вечеряти йди! І снідати, до речі, теж, – заявила дружина і сіла у крісло із в’язанням

– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, вимив руки та зайшов на кухню. – А чому ти не… Продовжити читання →

Просто у всього є свій термін, ось і в наших стосунків теж виявився термін, у когось вони безстрокові, а ось у мене

– Скільки можна, Надю? – я вкотре гаркнув на дружину, вона відвернулася. Коли вона встигла перетворитися на таке незрозуміле створіння? Ну сказав же раз, ні знову… Я стояв на світлофорі й дивився на дружину, яка відвернулася в інший бік, зло… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑