Романович 
Останні слова бабусі мене здивували: – Мене там чекає Василько, – видихнула вона і покинула цей світ. Василько, щоб ви розуміли, – кіт, що пішов за веселкою місяць тому. Вони разом прожили двадцять три роки. Такого розумного кота ще у своєму житті не зустрічала. Він тільки не говорив (хоча, ні, говорив, але на своєму, котячому). … Читати далі
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія з ними так і не була знайома. Вона й сама цього не прагнула. Її влаштовувало … Читати далі
– Але ж я гостей не кликала до себе! – Голос невістки нарешті зірвався. – Я вас не запрошувала! Ми з Марком хотіли провести цей вечір самі! Це мій день народження, а не сімейне збіговисько! Марк стояв на кухні, зосереджено збиваючи соус для пасти. В одній руці він тримав вінчик, в другій – відкриту куховарську … Читати далі
— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І кого вона оравою називає? Вас з чоловіком чи що? – обурюється сестра Галини Сергіївни, – … Читати далі
– Оксано, вони приїжджають за дві години! – Голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на доньку, яка нарешті заснула після безсонної ночі й, мало не розплакалася. – Я тільки збиралася у крамницю. Аліса всю ніч плакала, я навіть не присіла. – Ну, як же так! … Читати далі
Я так довго чекала чоловіка, ми з ним не бачилися більше п’яти років, а він повернувся додому і такий мені сюрприз влаштував, що тепер я просто не знаю, що мені робити. Одружилися ми з Миколою 25 років тому, але часу разом провели мало, бо мій чоловік постійно мотався по заробітках. Ми з ним з одного … Читати далі
– Вона – не свекруха, насамперед, Анна – мама твого чоловіка, і хто як не ви їй допоможете? – повчає мене моя мама по телефону. Таких святих людей, як моя мама, я більше не зустрічала. Їй стало шкода сваху, і мама дала добро, щоб свекруха переїжджала до нас. Жити із свекрухою, та ще й в … Читати далі
– Ти хоч фото прийшли, донечко, а то на весілля приїдемо і не впізнаємо зятя! – Мамо, він фотографуватися не любить, ти потім із ним познайомишся, тоді й роздивишся! Ну бувай, мамо, я така щаслива! – Він хоч людина хороша, ти зовсім про нього нічого не розповідаєш? Хороший? Але дзвінок перервався, мама зітхнула, молодь, їм … Читати далі
– Ну і котись звідси, я тебе взагалі ніколи не любив! – крикнув Микола услід молодій дружині, яка виходила із квартири з маленькою дитиною. – Нарешті тобі вистачило сміливості зізнатися в цьому. Хоча… я й сама це чудово розуміла, міг би й не казати, – відповіла жінка. Уляна подивилася на чоловіка, який, розвалившись, сидів у … Читати далі
— Мамо, ти сама хоч розумієш, що зробила? – Олег схопився за голову від побаченого і не міг повірити в те, що його мати може зробити таке, залишаючись при цьому абсолютно спокійною. — А що такого я, власне, зробила? Ну погралася з додатком, змінила кілька фоток! — Ти не пару фоток змінила! Ти виставила в соціальні … Читати далі