Романович 
– Ну і котись звідси, я тебе взагалі ніколи не любив! – крикнув Микола услід молодій дружині, яка виходила із квартири з маленькою дитиною. – Нарешті тобі вистачило сміливості зізнатися в цьому. Хоча… я й сама це чудово розуміла, міг би й не казати, – відповіла жінка. Уляна подивилася на чоловіка, який, розвалившись, сидів у … Читати далі
— Мамо, ти сама хоч розумієш, що зробила? – Олег схопився за голову від побаченого і не міг повірити в те, що його мати може зробити таке, залишаючись при цьому абсолютно спокійною. — А що такого я, власне, зробила? Ну погралася з додатком, змінила кілька фоток! — Ти не пару фоток змінила! Ти виставила в соціальні … Читати далі
– Сама подумай – однокімнатна квартира і власний будинок, різницю відчуваєш? – каже мені Стас. Розмова про те, де ми будемо жити, відбулася ще до нашого весілля. У мене була спадкова однокімнатна квартира, яка мені дісталася від бабусі. Мої батьки зробили в ній ремонт і мали надію, що я як вийду заміж, то відразу піду … Читати далі
Людмилу повним ім’ям називала хіба що бабуся, яку вона бачила дуже рідко. Усі інші звали Люсею чи Люською. Мама, Ганна Олегівна, на запитання дочки «чому», відмахувалася:– Так зручніше! Вона взагалі часто відмахувалася від запитань і прохань Люсі, особливо коли на світ з’явилася Даша – молодша дочка. З того часу Люся завжди була на другому плані, … Читати далі
Недавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом у тій квартирі, яку я знімала до шлюбу. Зі свекрухою та іншими родичами ми бачилися не часто. Приводів особливих не було, заходили в гості до батьків чоловіка рази 3, частіше не виходило, ми … Читати далі
– Отже, так, Вікторе. — Дружина стояла на кухні, зневажливо дивлячись на чоловіка. — У мене важлива розмова. Навіть не надумай мене перебивати. За весь час, поки вони були одружені, чоловік вже чудово зрозумів, чим загрожує такий вступ. Грім та блискавки посиплються на його голову пачками. – Ну, ну, давай, починай. — Він вже здогадувався, … Читати далі
– Льоша, та скільки можна?! – Таня злісно шпурнула в чоловіка шкарпетки, що валялися на підлозі. Олексій лише зітхнув, продовжуючи спокійно збиратися. – Ну, невже важко в кошик з брудною білизною донести? Я й так цю квартиру кожні вихідні натираю, бо ви за тиждень її на хлів перетворюєте, а ти не можеш хоч трохи мені … Читати далі
– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв посеред коридору, розмахуючи якимось папером, його очі гарячково блищали. – Господи, ти чого шалений такий? … Читати далі
– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш … Читати далі
Дзвінок матері застав Ганну під час наради. Побачивши знайомий номер на екрані, вона перепросила колег, і вийшла в коридор. – Доню, нам треба поговорити, – голос Олени Петрівни звучав незвично вибагливо. – Мамо, я на роботі. Може, ввечері? – Ні, це терміново. Мова про твою сестру. Ганна притулилася до стіни й прикрила очі. Вона вже … Читати далі