Романович

— “Яке справжнє кохання у твоєму віці? Дорослою себе відчула, богемного життя захотілося, гулянки почалися?!” — ці слова моєї матері досі відлунюють у пам’яті як нагадування про те, наскільки глухими можуть бути найближчі люди до чужого покликання та щирих почуттів.  Коли мені було майже вісімнадцять, я закохалася в Маркіяна. Ми разом навчалися в консерваторії, з … Читати далі

— Ви прийшли лікуватися чи просто подивитися, якою я виросла? — це питання Олена так і не поставила вголос, хоча воно крутилося на язику. Замість цього вона спокійно мовила: — Сідайте, будь ласка. На що скаржитесь? Ранок у міській амбулаторії сімейної медицини завжди починався однаково. Олена одягала білий медичний халат із невеликим бейджем «Олена Володимирівна … Читати далі

— Ти ж доросла дівчина, Мар’яно, мусиш сама все розуміти. У мого сина попереду велике майбутнє, кар’єра, серйозні плани, а дитина… Ну, це зараз зовсім не на часі. Ми не можемо дозволити, щоб через необачність ламалося життя Андрія. Галина Петрівна говорила це напрочуд спокійно, навіть лагідно. Вона акуратно складала в полотняну торбу мої особисті речі: … Читати далі

— Скажи, а це обов’язково, щоб вона тут крутилася? — запитала Христина замість вітання, навіть не переступивши поріг. Вона стояла у дверях моєї квартири, міцно притискаючи до себе маленьку донечку, і дивилася на нашу улюбленицю так, наче перед нею був не свійський собака, а якась загроза. Хоча наша Боня — французький бульдог поважного віку, максимально … Читати далі

— Твій чоловік з тобою нещасливий, ти його зовсім не шануєш! — з цими словами свекруха буквально влетіла в коридор, навіть не знявши взуття. Тамара Василівна виглядала так войовниче, наче приїхала рятувати сина з полону, а не звичайною приміською електричкою. Вона тримала голову гордо, плечі були розправлені, а в очах світилася непохитна впевненість у власній … Читати далі

— Я завжди вважала, що як старша сестра маю бути опорою для нашої маленької родини. Після того, як мами не стало, я забрала Софійку до нас із чоловіком, щиро вірячи, що Олексій поділяє мої цінності. До весілля і після нього він тільки й говорив про майбутнього “спадкоємця”, про те, як мріє про велику родину. Але … Читати далі

Мені здається, свекруха вважає нас із чоловіком якоюсь худобою, яка має жерти все, до чого дотягнеться. Тому постійно і втюхувала нам свої огірки-переростки. Це з боку виглядає цілком безневинно. Подумаєш, ну всучили тобі великі огірки, то в чому проблема? Викинь і по всьому. Так ні ж, вона потім звіт питає, що ми з її подарунком … Читати далі

— Мій вітчим колись вирішив, що витягнув щасливий квиток: дружина повністю забезпечує побут і приносить додому заробіток, а поруч росте дівчина підліток, до якої можна виявляти двозначні знаки уваги. Сценарій був продуманий бездоганно, адже “хто повірить дитині?”. Двадцять чотири роки тому моя рідна мати дійсно мені не повірила, обравши свій ілюзорний сімейний затишок.  Тоді я … Читати далі

Ярослава прожила з чоловіком 25 років, і все життя вона вважала себе нещасною, адже вийшла заміж за нелюба. І хоч чоловіка доброго мала, та не переставала нарікати, що їй в житті дуже не пощастило. Поки подруги заздрили її затишному будинку, спокійному побуту та турботливому чоловікові, Ярослава щовечора закривала очі й подумки поверталася на чверть століття … Читати далі

Дачна суперечка: як зовиця вирішила отримати врожай задарма, але невістка поставила її на місце. — Якщо це наша спільна дача, значить, і врожай ділимо навпіл! Оксана штовхнула ногою перекошену хвіртку. Вона по-господарськи протиснулась у двір і скинула на веранду дві об’ємні спортивні сумки. — Ну, чого застигла? — голосно поцікавилась зовиця. Віка так і залишилась … Читати далі