Романович

— Ми продаємо квартиру твоїх батьків і купуємо будинок за містом! — заявила свекруха, вриваючись до вітальні без стуку, розмахуючи якимись паперами. Марина ледь не випустила чашку з чаєм. Вона сиділа на дивані, перевіряючи домашнє завдання доньки, коли Лідія Павлівна увірвалася до їхньої квартири своїм ключем, який давно час було забрати. — Що? Яку квартиру? … Читати далі

– Маша, нас мама чекає у суботу. Настав час вас познайомити. – Настав час? Я не готова знайомитися з твоєю мамою. – Все добре буде. Мама у мене мирова. – А батько? – Вони у розлученні. Марія та Дмитро зустрічалися три місяці, а знали один одного вже близько трьох років. Один інститут, лише курси різні. … Читати далі

— Вона не просто переставила мої вазони та переписала мої рецепти, вона примудрилася подати заяву на участь моєї кулінарної студії у міському фестивалі за моєю спиною! — обурювалася Ірина, розставляючи керамічні формами для випічки. — І найцікавіше — тепер ми з нею маємо готувати в одній команді, якщо не хочемо осоромитися перед усім містом! Осінній … Читати далі

— Мені вже байдуже, чий це підвал і чиї там речі, але коли звідти третю ніч поспіль лунають звуки старовинного клавесина та джазового контрабаса, я хочу знати truth! — з гумором та обуренням говорила Олена на будинкових зборах. — Ми всі гадали, що там просто зберігають стару картоплю й зимову гуму, а виявилося, що під … Читати далі

Запах свіжої фарби й нагрітої сонцем соснової дошки ще не вивітрився з кімнат, коли хвіртка глухо стукнула об дерев’яний стовпчик. Марія Василівна саме стояла біля вікна кухні, тримаючи в руках лляний рушник. Вона витирала порцелянові горнятка — тонкі, з синім обідком, куплені ще у Вероні на блошиному ринку й дбайливо доправлені бусом через три митниці. … Читати далі

— Мамо, тільки не починай знову. Я вже домовилася з людьми. Вони приїдуть у суботу після обіду, подивляться будинок, а якщо все підійде — будемо вирішувати далі. Соломія поклала телефон на кухонний стіл і потягнулася до чашки з уже майже холодною кавою. Вона навмисне говорила спокійно, хоча дорогою з Тернополя кілька разів подумки програвала цю … Читати далі

— Ти купуєш затишний будиночок у тихому передмісті, щоб спокійно вирощувати квіти й малювати картини, а замість спокою отримуєш сусідку з металошукачем і купу старих листів під підлогою! — посміхаючись, розповідала Софія за чашкою чаю. — Хто ж знав, що випадкова знахідка в старій скрині змусить нас із нею перевернути архіви трьох міст і знайти … Читати далі

— Уявіть собі: він надсилає мені довгий, зворушливий лист про те, як осягнув свої помилки і хоче почати все з чистого аркуша! — обурено й водночас зі сміхом розповідала Карина подругам за чашкою кави. — І все б нічого, якби в цей самий момент у його соціальних мережах не висіли свіжі фото з його новою … Читати далі

Таня вийшла із новонародженим сином із лікарні. Дива не сталося. Батьки її не зустріли. Світило весняне сонце, вона застебнула куртку, яка нарешті стала їй вільна, підхопила пакет з речами та документами однією рукою, іншою взяла зручніше дитину і пішла. Куди йти, вона не знала. Батьки навідріз відмовилися, щоб вона забирала дитину додому, мама вимагала написати … Читати далі

– Здрастуйте, мамо, – несміливо привіталася зі свекрухою Таня, переступаючи через поріг квартири батьків чоловіка. – Я вас не відверну від справ? – Що ти, що ти, Таню! – щиро зраділа Олена Григорівна. – Я дуже рада, що ти прийшла. Ти голодна? – А ви? – Запитала у відповідь Таня. – Трохи, – засміялася свекруха. … Читати далі