Автор Романович
Ірина Віталіївна вийшла на пенсію, і їй на думку навіть не могло спасти, що скоро вона збереться заміж. З Віктором познайомилася у парку, коли гуляла там із собакою. Теж пенсіонер, дружини нема, дорослі діти. Розумний, освічений, приємний чоловік. Ірина Віталіївна… Продовжити читання →
Катерина приїхала в будинок бабусі. Потрібно було все підготувати. Сорок днів від дня коли не стало найулюбленішої та найближчої людини. Із десяти років Катю виховувала саме її бабуся. Катерина мала батьків. Вони і зараз є, але невідомо, де. Жили всі… Продовжити читання →
– Марія, ну ти чого… Ти в нас красуня, серед чоловіків крутишся. А в Вірочки це може останній шанс, – заспокоювала доньку Наталя. Марія застигла. – Мамо, ти серйозно?.. – голос Марії тремтів. – Це все, що ти можеш сказати?… Продовжити читання →
– Давно казала, розлучатися їм треба! – вигукнула свекруха. – До чого вона мого синочка довела! – Знаєте, – відповіла Настя, – Микола теж не святий! А скільки він мені нервів витріпав… – Так, Олено, не нагнітай! – Сказала мама… Продовжити читання →
– Господи, ну й хата… Іра гидливо оглядала старенький будиночок, у який кілька місяців тому переїхала її сестра з родиною. Будинок знаходився за десять хвилин їзди від міста, що було дуже навіть непогано. Але ось його зовнішній вигляд залишав бажати… Продовжити читання →
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку і жилетку для стогонів в одній особі, то ти помилився! – анітрохи не соромлячись присутніх людей у магазині, прокричала молода жінка. – Можна… Продовжити читання →
– Ти, тату, більше до нас не приходь. А то, коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче до самого ранку. Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче і плаче. Я її питаю: “Мамо,… Продовжити читання →
Двадцять п’ять років тому Роза Павлівна вийшла заміж за вдівця з десятирічним сином. Подруги хором твердили, що вона робить помилку і псує собі життя, але Роза Павлівна відповідала всім: – Чужих дітей не буває, вирощу Олексія як свого сина. І… Продовжити читання →
– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл і відкрила холодильник. – Олено, Макар сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – Кричав з кімнати Сергій. – Мааааам! Шкарпетки мокрі. – Закотився Макар, мабуть, вже наступивши… Продовжити читання →
– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший… Продовжити читання →