Валі у спадок від двоюрідної бабусі дістався маленький будиночок у селі недалеко від міста. Спочатку дівчина хотіла його продати, але все якось покупців не знаходилося. А потім на роботі сталося скорочення, винаймати квартиру в місті було вже не по кишені, тож Валя вирішила на деякий час перебратися в передмістя – транспорт ходить регулярно, їхати не дуже […]
— А це з чим салати? Майонез? Ще хтось готує олів’є і оселедець під шубою? Серйозно? Моя мама робить по-іншому. Ми що, у минуле століття потрапили? Я таке не їм, вже вибачте. — Тоді бери курочку, пригощайся м’ясним рулетом, пиріг. Усе домашнє, свіже. Он скільки всього. – Дбайливо запропонувала майбутня свекруха
— Ще хтось готує олів’є та оселедець під шубою? Серйозно? Ми що, в минуле століття потрапили? Я таке не їм, вже вибачте. Світлана Іванівна з хвилюванням дивилася на стіл, акуратно поправляючи серветки і рухаючи страви на кілька міліметрів, щоб усе виглядало ідеально. Її син, Павло, нарешті вирішив познайомити сім’ю зі своєю обраницею – Ганною, яку […]
Ніні було чутно, як невістка говорила якісь незрозумілі слова, які явно стосувалися її роботи. Спілкування Віки затягнулося, Ніна сиділа одна з чаєм і свердлила поглядом принесені невісткою пакети. Вони стояли біля холодильника і жінка вирішила зазирнути всередину, не знаходячи сили, щоб контролювати свою цікавість. В одному пакеті вона побачила червону рибу, багет, червону ікру, м’ясну нарізку, ананас та інші фрукти. В іншому пакеті зверху стирчала коробка цукерок, а що було під низом, вона не встигла розгледіти, бо розмови невістки стихли, і вона могла будь-якої секунди повернутися на кухню
Ніні не хотілося залишатися на Новий рік на самоті, але цього разу в гості ніхто не кликав. Зазвичай вона запрошувала до себе сина з невісткою або сама йшла до них у гості. Але цього року Руслана не відпустили зі служби на свята. Ніна спробувала напроситися до сестри, але вони самі з чоловіком їхали в гості […]
А в Люби що? У Люби все просто, від бабусь, від матері навчена готувати, по-селянськи, одним словом. — Любо, а чого ти фіранки нові не повісиш, а то все по-старому в нас. – Петро наступного дня переключився на вишиті фіранки в кухні. Он у Кольки, як у місті, і диван новий нещодавно купили, а ми село – селом
— Скажи чесно, де це тебе так нагодували, що від моєї їжі верне? — Ну, ти скажеш, Люба: «верне». Ситий я, ось і все. У Коляна повечеряли, у нього дружина наготувала, як у ресторані. — Ой, можна подумати, ти по ресторанах щодня ходиш. Гаразд, Петрику, зрозуміла, що вечеряти не будеш. Я вже місяць, як помічаю: […]
Вона відчинила двері і не повірила своїм очам, за дверима стояв із букетом квітів її колишній чоловік Роман. Вона спочатку сторопіла, почувши його тихий голос: — Здрастуй, Ліно, можна увійти? Ангеліна відступила вбік, він увійшов, простягнув їй квіти: — З прийдешнім Новим роком, бажаю тобі гарного настрою і щастя. — Дякую, і тебе теж, а ти як тут? Чому прийшов? Що ти хотів? Чому ти один? – трохи оговтавшись, вона ставила йому запитання. А Роман тупцював у коридорі. Він постарів, практично весь сивий, на це одразу звернула увагу вона, йому шістдесят один рік, очі тьмяні, але чисто поголений і чисто одягнений
Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна спокійно ходить поміж рядів з продуктами, не поспішаючи розглядає різнокольорові пакунки та обирає фрукти. А на вулиці теж ажіотаж, особливо в місцях, де продають живі ялинки, багатьом хочеться відчути живий аромат хвої, але Ангеліна щороку вбирає невеличку, штучну ялинку. Не хочеться […]
— А що, Андрійку, навіщо Марії Василівні такий город великий? Хіба впорається вона з ним… а земля нині в ціні. – Аллочка знову дивиться в очі Андрію, і каже вкрадливо. – В оренду фермерам віддати землю, а матусі твоїй маленький городик залишити, що відгороджений, вистачить їй, нехай копається… а нам усе ж копійка буде на допомогу
— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі, відпочивати будемо. – Дивиться Аллочка в очі чоловікові, і від цього погляду тане Андрій. Хоч і незатишно від думки, що в матері хату забрати, але Аллочка все по поличках розклала так, що й заперечувати не […]
– Галя, щоб хоч якось заспокоїтися, вона почала перебирати речі в шафі, з якої незрозумілим чином зникла її заначка
– Гаріку, ти нічого мені сказати не хочеш? – Галина вперла руки в могутні боки і недобро примружилася. Гарік занервував: кволе тільце, щойно прикрите майкою, вкрилося мурашками, голова мимоволі втиснулася в плечі, очі забігали. – Про що ти, Галю? – він подерся на табуретці, а потім зібравши волю в кулак, подивився на дружину. «У чому я винен цього […]
Марина Юріївна мала хороші статки, але їздила на “Ланосі”. Я й подумати не міг, навіщо їй це корито
Марина Юріївна була нашою начальницею. Моєю, зокрема. Завжди бездоганно вдягнена, з легким, ненав’язливим, але стійким ароматом дорогих парфумів. Строга, дуже вимоглива, але справедлива. Лише одна деталь здавалася дивной зовсім не вписувалася в наше уявлення про її життя: Марина Юріївна їздила на “Ланосі”ю . Щоразу, коли вона після роботи виходила й сідала у свій автомобіль, ми […]
Олена стояла на балконі й з жалем дивилася на свою свекруху, яка сиділа в сутінках на лавці біля під’їзду: покликати її чи ні
Олена стояла на балконі й з жалем дивилася на свою свекруху, яка сиділа в сутінках на лавці біля під’їзду: покликати її чи ні? Якщо спробувати запросити, то Ганна Петрівна підведе голову й заперечно похитає нею – мовляв, ще трохи посиджу. Свекруха виходила подихати свіжим повітрям лише тоді, коли лавка була зовсім порожньою: їй були чужі […]
“Валентино. Пробач, але в мене інша. Дім після матері мені дістанеться, тож не втрачай часу, їдь. Зможеш ще влаштуватися і дітей підняти. Ось гроші на перший час. Далі розраховуй на себе. Іван.”
Іван привіз наречену Валентину у своє село, до батьківської хати. Мати зраділа: у тридцять із гаком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Повернувся. Буде їй поміч на старості літ. Дім повна чаша, мати — справжня господиня. Батько пішов з життя рано, залишивши міцну хату й велике господарство. Старався для сім’ї. Та от син один, більше […]