21 Травня, 2026

Автор: Романович

Непереборні протиріччя…
Uncategorized

Непереборні протиріччя…

– Ліка, привіт! – Почула Анжеліка, виходячи з крамниці з сумкою продуктів. Вона обернулася і побачила свою університетську приятельку Віку. – Кажуть, що ти в суботу на весіллі у Христини букет нареченої спіймала. Наступне весілля твоє? – Запитала Віка. – Не думаю. І взагалі, все це якось випадково вийшло. Я навіть не хотіла вставати поруч […]

Read More
— Я ж казав, треба було відразу їй усе розказати, — промовив дідусь, відсунувши недоїдений млинець. — Микола — її батько, йому й вирішувати, коли сказати доньці, — заперечила бабуся. — Ох, горе яке
Uncategorized

— Я ж казав, треба було відразу їй усе розказати, — промовив дідусь, відсунувши недоїдений млинець. — Микола — її батько, йому й вирішувати, коли сказати доньці, — заперечила бабуся. — Ох, горе яке

— Бабусенько, а коли мама з татом приїдуть? — запитувала Ліза, не відриваючи очей від млинців, що шкварчали на сковорідці. — А чого ти плачеш? — Тому що ти скоро поїдеш від мене, — відповіла бабуся Галина, витираючи куточком рушника сльози. — Я ж буду приїжджати. І мені теж плакати хочеться, — зітхнула дівчинка й […]

Read More
Свого часу ми з чоловіком в усьому собі відмовляли, економили на собі, щоб дати доньці дуже хорошу освіту. А вона, як тільки отримала диплом, вийшла заміж і не захотіла зовсім працювати. – Мамо, я ніколи не просила вас цього робити. Ви самі хотіли, щоб я була щаслива. І я щаслива. Я не хочу працювати. Я хочу добре жити. Я хочу насолоджуватися життям. Чоловік добре заробляє, нам вистачає на хліб і до хліба, більше мені не дзвони
Uncategorized

Свого часу ми з чоловіком в усьому собі відмовляли, економили на собі, щоб дати доньці дуже хорошу освіту. А вона, як тільки отримала диплом, вийшла заміж і не захотіла зовсім працювати. – Мамо, я ніколи не просила вас цього робити. Ви самі хотіли, щоб я була щаслива. І я щаслива. Я не хочу працювати. Я хочу добре жити. Я хочу насолоджуватися життям. Чоловік добре заробляє, нам вистачає на хліб і до хліба, більше мені не дзвони

Я чомусь й досі відчуваю гіркий присмак великого розчарування, коли згадую про це. Я вважаю, що моя дочка просто не має права ось так взяти і забути про всю цю освіту, хорошу, між іншим, яку здобула старанно, дякуючи нам з батьком. Це, врешті-решт, зрада така з її боку. Ми з чоловіком, Віктором, свого часу, на […]

Read More
Алло, Оксано, заберіть, будь ласка Вашого чоловіка назад. Мене тут в Чехію кличуть працювати…Словом, він мені не треба!
Uncategorized

Алло, Оксано, заберіть, будь ласка Вашого чоловіка назад. Мене тут в Чехію кличуть працювати…Словом, він мені не треба!

Ми з Олександром 10 років у шлюбі. За цей час у нас народилося двоє чудових дітей. Марку-8 років, а Лізі-6. Я щаслива мама та кохана дружина. Принаймні, я так думала… Ми з чоловіком обоє працюємо. Дітей інколи допомагають глядіти бабусі. Тому ми завжди мали час присвятити декілька годин на тиждень нашим стосункам. Мій Саша ніколи […]

Read More
Ми їхали майже годину. Запах від цього чоловік був нестерпним. Його колихало в різні сторони, він періодично хропів. Потім пробував вести різні бесіди. Я вже закипала
Uncategorized

Ми їхали майже годину. Запах від цього чоловік був нестерпним. Його колихало в різні сторони, він періодично хропів. Потім пробував вести різні бесіди. Я вже закипала

Їхала я минулих вихідних до Кракова зі Львова автобусом. Вирішила провідати свою рідну сестру Дашу. Вона з двома дітьми виїхала туди ще в б ерезні. Старшого сина  Данила віддала до школи, молодша дочка Аліна відвідує дитячий садочок. Сама працює кондитером в кафе. Квитки на автобус купила я ще два тижні тому. Завжди завчасно купляю, щоб […]

Read More
А немає чого смажити, – спокійно відповів я, – гості мали принести м’ясо для шашлику, курячі гомілки та грильовані ковбаски, та, як бачите, їх немає, то й смажити нічого
Uncategorized

А немає чого смажити, – спокійно відповів я, – гості мали принести м’ясо для шашлику, курячі гомілки та грильовані ковбаски, та, як бачите, їх немає, то й смажити нічого

Так уже заведено в нашій родині, що на травневі свята усі родичі їдуть до нас на дачу на шашлики. У нас подвір’я просто казка, ми маємо велику бесідку з підсвіткою, поряд шикарний мангал та чудовий дитячий майданчик для дітвори. З того часу, як народився Романчик (уже впродовж чотирьох років) ми збираємось усією родиною у нас на дачі. […]

Read More
Я як згадаю, що він мене через десять днів після весілля почав дресирувати, як болонку, у мене всередині не любов піднімається, а велике бажання взяти в руки щось важке
Uncategorized

Я як згадаю, що він мене через десять днів після весілля почав дресирувати, як болонку, у мене всередині не любов піднімається, а велике бажання взяти в руки щось важке

Антон мовчав уже третій день. Причини цього Дарина не розуміла. Ні, вона знала, що своїм мовчанням він карає її за щось. Тільки за що цього разу? У її чоловіка була жахлива звичка: якщо Антон чимось незадоволений, він не повідомляє про це, а просто перестає з нею розмовляти. І мовчати може цілодобово. Дарина якось попросила його […]

Read More
Ви серйозно? Макарони з сардельками? Це ж їжа для студентів. Мої діти такого не їдять. – Нічого страшного, смачно і швидко, – відповіла Марина, намагаючись триматися спокійно. – Та ну, – відмахнулася Олена. – У мене в багажнику м’ясо для шашликів, гарний маринад. От мої діти будуть їсти шашлик. А ваші… ну хай їдять макарони. Вони ж звикли. Марина відчула, як її лице почервоніло. «Ваші – хай їдять макарони…» Наче їхні діти гірші, другосортні
Uncategorized

Ви серйозно? Макарони з сардельками? Це ж їжа для студентів. Мої діти такого не їдять. – Нічого страшного, смачно і швидко, – відповіла Марина, намагаючись триматися спокійно. – Та ну, – відмахнулася Олена. – У мене в багажнику м’ясо для шашликів, гарний маринад. От мої діти будуть їсти шашлик. А ваші… ну хай їдять макарони. Вони ж звикли. Марина відчула, як її лице почервоніло. «Ваші – хай їдять макарони…» Наче їхні діти гірші, другосортні

– Маринко, ти мене чуєш? – Що саме? – жінка відклала телефон, у якому щойно дивилася рецепти літніх салатів. – Я думаю, що нам треба з’їздити на дачу. Марина уважно подивилася на чоловіка. Останнім часом він усе більше сидів у своїх роботах, то з паперами, то з дзвінками, то з якимись зустрічами. І їй, якщо […]

Read More
— Що ти робиш?! — обурився чоловік, побачивши це. — Як ти смієш хапати мої речі? — Забирайся геть з моєї квартири! – Наголосивши на слові «моєї», гримнула Ольга. — Геть звідси! – Ах ти, змія…
Uncategorized

— Що ти робиш?! — обурився чоловік, побачивши це. — Як ти смієш хапати мої речі? — Забирайся геть з моєї квартири! – Наголосивши на слові «моєї», гримнула Ольга. — Геть звідси! – Ах ти, змія…

Ольга летіла додому, немов на крилах. – Нарешті! Це сталося! Це відбулося! – раділа жінка, сміючись, як дитина, якій подарували омріяну іграшку. – Ця розмова відбулася. Мій керівник – просто золото. Вона йшла, пританцьовуючи, із задоволенням згадуючи подробиці зустрічі… – Ви знаєте, Ольго, з самого початку нашого знайомства я відчула в вас прихований потенціал. Анна […]

Read More
— Та я ж казав, що вона егоїстка! Глянь, у чому ходить! Халат дірявий! Ну, якщо грошей немає, то нащо у таких хоромах сидіти?!
Uncategorized

— Та я ж казав, що вона егоїстка! Глянь, у чому ходить! Халат дірявий! Ну, якщо грошей немає, то нащо у таких хоромах сидіти?!

Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у неділю на чай. Ну, думаю, діти 10 років у шлюбі, пора вже зібратись, як люди. Бо колись ми не дуже ладнали, особливо після весілля. Але я ж усе вже забула, давно відкинула ті образи. Чого […]

Read More