– Якщо так, Надійко, то мені доведеться жити з тобою, – заявила мені мама. Я дещо здивувалася такій постановці питання, тому перепитала, чому мама так вирішила. Я заміжня, маю чоловіка і двох дітей, живемо ми в своїй трикімнатній квартирі. Місця, начебто, і багато, але куди ще моя мама? Мама приїхала з Італії, де вона жила […]
– Я тебе почув! – із задумливим обличчям промовив Денис. — Я обов’язково з’ясую, що це вона там собі навигадувала. Обіцяю у всьому цьому розібратися
– Я ж найгірша з невісток! Значить, я ні копійки твоїй матері не дам! – сказала Світлана чоловікові. – У неї є улюбленці та улюблениці, ось вони її нехай і спонсорують, а мені це вже набридло! Скільки б я хорошого не робила, і завжди, у будь-якому випадку – я залишаюся найгіршою. – Світлано! Ну, не […]
— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати
— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки.— Що? – сусідка кинула недобрий погляд на Надю.— Ковбасу не порізала, а порубала. І сир теж. Дивись, – і Ганна Дмитрівна кивнула в бік столу. Святковий обід з нагоди іменин Андрія проходив у прискореному […]
Коли чоловік сказав аби я збирала речі і звільнила квартиру його новій коханій, то я й слова не сказала, я не звикла йому перечити за ці тридцять років шлюбу і попросила лише кілька днів аби зібрати речі
– Добре, ми якраз з відпочинку приїдемо. Я радий, що ти ведеш себе цивілізовано, – сказав Матвій. Я лиш головою кивнула на таку похвалу, адже я привчена до того, що чоловіка треба слухатися, там мені казала моя мама, а їй її мама, а тій її, а тій її… Коли я тільки вийшла заміж за Матвія, […]
— Вова, може, відзначимо в якомусь недорогому кафе? – запитала вона. — Навіщо в кафе? У нас простора вітальня і розсувний стіл якраз для таких випадків, – насупив брови Володимир. – Запечи курочку, відвари картоплі. Салатів побільше зроби. І нарізку. Підемо разом у магазин сьогодні і купимо продукти. — Стільки всього наготувати? – жахнулася Олена. – Та коли ж я це все зроблю, якщо Алінка з рук не злазить? Давай замовимо готову їжу
— Іменинниця наша зовсім нікудишня господиня. Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накрила, – перераховувала свекруха збентеженій свасі. – Ставлю тобі двійку за виховання доньки! Ніна Іванівна, мама Олени, придумала, як врятувати іменини доньки. Хоч і знала, що свати і зять не схвалять її ідею… Коли Олена, ще не будучи дружиною Володимира, уперше […]
– Та що, чорт забирай, відбувається? – кинув він у кущі телефон, коли не зміг додзвонитися ні до дружини, ні до тестя, – Вони всі знущаються чи що? З кущів задзвонило. Він сунув руку і потрапив у кропиву. Побачивши номер того, хто дзвонив, ледь не викинув телефон назад…
Зінаїда Дмитрівна злилася на сина. Минуло всього 7 років, як той одружився з дівчиною з міста. Вже й двоє онуків народилося. Невістка у неї була що треба. Її поважала, подарунки возила, сина матеріально підтримувала. А нещодавно обіцяла купити їй путівку в санаторій. А тут днями зателефонувала вся в сльозах. – Ви розумієте, Ілюша мені зраджує! […]
– Що ти тут робиш? – Бабусю приїхав перевірити, – Антон злодійкувато ховав руки за спиною. – Що в тебе там? – Та так, нічого. – Ну ж бо, показуй! Уперше в житті Людмила накинулася на брата і раптом побачила в його руках бабусину брошку…
– Бабусю, що ти накоїла! Навіщо ти переписала будинок на Антона? – По-перше, це мій будинок. Як хочу, так і розпоряджаюся. По-друге, Антон такий самий онук, як і ти. А він же попереджав, що ти будеш налаштовувати проти нього! – Нікого я не налаштовую, – Люда втомлено махнула рукою і засобиралася додому. – Ти позбавила […]
Він жив із тобою, коли в тебе була ця квартира, в ремонт вкладався, а отже, має право на її частину! Я кістьми ляжу, але ми з Тимофієм заберемо в тебе належне
Близько десяти років я була одружена з Тимофієм. Перші два роки були найщасливішими, а потім, з появою дітей, все стало стрімко змінюватися. Чоловік раптом перестав приділяти мені увагу, дарувати подарунки, та часто пропадав у гостях у матері, а іноді й зовсім залишався там ночувати. Також я помітила, що чоловік став повертатися додому в хмільному стані, […]
– Борг віддавати треба! Чи ти думав, що, отримавши спадщину, та мою частку в цій квартирі, забудеш про мене? – запитала сестра
Я вийшов із ліфта та побачила сестру. Та сиділа на сходах і посміхалася– Наталко, ти як у під’їзд потрапила? – Я теж тебе рада бачити! Впустиш, бо я змерзла?У квартирі сестра одразу пройшла на кухню та поставила чайник. – А ти так нічого і не змінив у квартирі?– Ні! А ти навіщо прийшла? – Борг […]
– Нехай у вас поживе тиждень брат мого чоловіка, – попросила мене сестра. Він з дружиною розлучився! Як тільки знайде роботу і винайме квартиру, відразу з’їде від вас. Мені відразу здалося це дивним
– Нехай у вас поживе тиждень брат мого чоловіка, – попросила мене сестра. Він з дружиною розлучився! Як тільки знайде роботу і винайме квартиру, відразу з’їде від вас. Мені відразу здалося це дивним. А чому б одразу не винайняти квартиру? А після цього зайнятися пошуком роботи. Тут мені сестра пояснила: – Бо він не впевнений, […]