Автор Романович
– Андрію, ти де? – влетіла в будинок дружина. – Відгукнися зараз же. Я тебе все одно знайду! Швидко спускайся вниз, розмова є! Не відсиджуйся там, я знаю, що ти вдома! Андрій сидів зараз як мишка в маленькій спальні на… Продовжити читання →
– Вони з’їли весь твій запас їжі, знаючи, що в тебе маленька зарплата, перетворили квартиру на хлів, а тобі було незручно? – обурювалася Олена. – Ти серйозно? – Я не так вихована… Мені було ніяково сказати їм про це. Я… Продовжити читання →
– Зайчику, ти мені гроші перекинеш? У мене сьогодні нігтики і вії? – Марина, зробивши лялькове личко, ніжно обвила руками шию чоловіка. Вона точно знала, проти такого прохання Матвій просто не зможе встояти. – Люба, ти ж днями просила на… Продовжити читання →
Увечері, коли вікна квартири запітніли від зимового холоду, Алла і Слава сиділи за столом, занурені у вивчення планувань. Настільна лампа висвітлювала креслення майбутнього житла, а в кімнаті панувала тиша, яку порушувало лише цокання настінного годинника. – Ось ця непогана, –… Продовжити читання →
– Настю, у мене до тебе розмова є серйозна! – почав Вадим. – Мені потрібно, щоб ти мене для початку просто вислухала, і найголовніше, не перебиваючи. – На тему? – поцікавилася у Вадика дружина. – Щось сталося? – Ну я… Продовжити читання →
– Другий тиждень тут лежимо, а до цієї бабусі в кутку ніхто не приходить, – пошепки промовила Олена, моя сусідка по лікарняній палаті, огрядна жінка, років тридцяти п’яти. Я згідно кивнула. Сама не так давно думала про те саме. Сухенька… Продовжити читання →
– Кожен платить сам за себе! – заявив син, коли офіціант приніс рахунок. – У чому справа, Вітю? – здивувалася мати. – Це я запросила вас із сестрою на обід, мені й платити. – Не хочу бути ні в кого… Продовжити читання →
– Ніно, де ключі від дачі? Просив же завжди вішати їх ось тут, на цвяшок! – Кирило вкотре перерив шухляду в передпокої, не помічаючи, що ключ висить саме там, де він просив його залишити. – Кирило, рідний, очі підніми! Ось,… Продовжити читання →
– Постав на місце! Ти ціну бачила? – зашипів на дружину Василь. – Он, за акцією дешевше поруч коштує. Він відібрав у Каті красиву пачку спагеті і взяв з полиці пом’яту, страшненьку коробку. – Васю, цією пачкою ніби у футбол… Продовжити читання →
– Кирило, ти не залишишся? – Валя сиділа на дивані, склавши на колінах руки і жалібно поглядаючи на коханого. – Ну хоч ще на годинку. – Валентино, – суворо подивився на неї Кирило, – я тобі вже казав – не… Продовжити читання →