— Ми що, будемо платити комусь, якщо у мене двоюрідна сестра живе біля моря? — роздратовано кинула Марина, запихаючи літні речі у валізу, ніби сама думка про оренду була для неї особистою образою. — Це ж абсурд! Олег, її чоловік, сидів на краю ліжка з ноутбуком, вивчаючи туристичні сайти. Він повільно відірвався від екрану і […]
Злива була настільки сильною, що, здавалося, небо вирішило вилити все відразу. Олег з досадою натягнув капюшон і вийшов із затишного супермаркету прямо в сиру, сіру осінь. В обох руках – пакети зі звичайними покупками: хліб, молоко, макарони, трохи овочів. Нічого незвичайного – стандартний холостяцький набір. Йому було 48, і життя давно увійшло в колію: робота […]
Олена розкладала таблетки по комірках тижневого органайзера, коли почула схвильований голос мами з кухні: — Олеже, тільки приїжджай обережно, сусіди не повинні бачити документи… Так-так, все як домовлялися. Рука завмерла над пляшкою з серцевими краплями. — Катю теж привези, нехай подивиться на свою майбутню квартиру. Тільки Олені поки ні слова — пояснимо потім. Таблетка вислизнула […]
— Ти знову м’ясо з картоплею пересолила, ти на смак-то сама пробувала?! — голос Сергія, низький і стиснутий від злості, розірвав вечірню тишу. Олена мовчки відсунула тарілку вбік. Вона вже давно не сперечалася. Не доводила. Не виправдовувалася. Тільки поглянула на чоловіка втомленим, спустошеним поглядом. — Ти ж знаєш, я з роботи прийшов втомлений, а тут […]
— Валеро, ти жартуєш? — Дарина дивилася на чоловіка широко розкритими очима. — Чому жартую? Ти взагалі мене чуєш? У нас великі проблеми з податковою. Їх, в принципі, можна вирішити, але потрібно, щоб фірма належала на паперах одній людині. Тоді податки обнуляться, і можна буде видихнути. — Але чому ми повинні розлучатися? — Дарино, ну […]
— Впізнала? — голос у слухавці був до нудоти знайомим. М’який, вкрадливий, той самий, що колись обіцяв вічність. Я мовчала, дивлячись на візерунки інею на шибці. Дзвінок від колишнього чоловіка, Дмитра, через два роки майже повного забуття — це не до добра. Це завжди прелюдія до якогось прохання. — Анно, не мовчи. Є справа. — […]
Пенсія… Дивне слово. Микола, який пропрацював тридцять п’ять років на заводі, так і не звик до того, що життя може бути іншим. Тепер не треба підхоплюватися під дзвінок будильника, поспішати на автобус або слухати вказівки майстра. Дні розтягувалися, як стара гумка — повільно і несмачно. — Хліб… — бурмотів він собі під ніс, шаркаючи по […]
-Мамо, я сьогодні у Вероніки переночую, нам до заліку треба готуватися. Можна? -Добре, але тільки вчасно лягайте спати. -Звичайно, мамочко. -А де Оксана, – запитує батько ввечері, – вже пізно. -Вона пішла до Вероніки переночувати, готуються до заліку. -Мені це не подобається, Любо, що вдома свого немає? Чого шарахатися, щоб більше такого не було. -Ну […]
– Одна ти будеш. Зріст майже 1,90, вага чимала. Була б худа, то хоч на подіум. А тут! Хто на таку зазіхне? – журилася тітка Катя, дивлячись на Віру. Та стояла біля дзеркала і з ненавистю дивилася на себе. Над нею в школі сміялися. І давали образливі прізвиська. Іншим дівчатам носили портфелі, кликали на побачення, […]
Аліна сиділа в кріслі бабусі і дивилася на родичів, які зібралися у вітальні. Квартира в центрі, з високими стелями, здавалася занадто великою для цієї розмови. За вікном шуміло вечірнє місто, а тут панувала тиша, яку порушувало лише цокання старовинного годинника на каміні. — Те, що вона в заповіті вказала тільки тебе, ще нічого не означає! […]