Романович

Коли Іван повернувся додому після роботи, мати поливала квіти на балконі. Схилившись над підвісними кашпо, вона дбайливо розправляла листя. Обличчя її світилося якимсь особливим спокоєм. — Мамо, ну ти як бджілка, — Іван зняв піджак, підійшов до неї та обійняв за плечі. – Знову весь день на ногах? — Та це ж не робота, — … Читати далі

Ніна та Віктор одружилися, коли їм було по тридцять. Хтось скаже, що це пізно, інший подумає, що рано. Знайомі вони були лише два місяці. Віктор може й далі б гуляв у холостяках, але мати не давала йому спокою. Тридцять років, всі його однокласники одружені та дітей мають, а він один. Мати й про онуків говорила. … Читати далі

“– Майте на увазі, Міла вперше в селі. І характер у неї дуже не простий. Самі розумієте, такий вік. Отже, будьте з нею суворішими, будь ласка. Якщо що, дзвоніть, я приїду і її заберу. – Що означає, якщо що? – не зрозуміла Галина Син Галини місяць тому одружився вдруге, і привіз цю вродливу тринадцятирічну дівчинку … Читати далі

Єлизавета Іванівна плакала на весіллі сина: не таку невістку вона хотіла. І скільки вона не переконувала сина, що не пара вона йому, все марно. Сашко завжди був непокірливим сином і все робив так, як вважав за потрібне. А з матір’ю взагалі він мав натягнуті стосунки. Бачились рідко, а лаялися часто. Обидва з характером і своїм … Читати далі

Через тиждень, як мене не стане, прийде до дверей білий кіт. Впусти його, він щастя принесе! – наказав Іван. Кіт не міг дзвонити у двері!.. Проте дзвінок пролунав, вона могла поклястись! Побігла відкривати, не питаючи. Нікого немає. І тут погляд ковзнув униз. Усередині все похололо, сильно закололо серце. Так не буває. Чи буває? А вона … Читати далі

Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові». – Прости його, Господи! – Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Могилу колишнього чоловіка вона побачила випадково, відвідувала на цвинтарі батьків. Здавалося б, ну, побачила та побачила, що такого? Вони давно вже … Читати далі

Наталя переглядала сайти весільних суконь. Цього разу Вадим точно зробить їй пропозицію. Три роки разом живуть, побут налагоджений. Квартиру зібралися в іпотеку купувати, на початковий внесок накопичили. Вадим усі дні якийсь задумливий ходить, так ласкаво дивиться, що у Наталки все всередині застигає. Наталка недавно зайшла на кухню, він сидів у ноутбуці і розглядав обручки, Наталка … Читати далі

– Марку, мені не сподобалася та дівчина, яку ти вчора привів до нас додому, – сказала Софія Антонівна синові. – Мамо, мою наречену звати Арина, – спокійно відповів він. – Арина! Ім’я якесь старовинне. Арина! – Зневажливо пирхнула мати. – Так, мою дівчину звуть Арина Олександрівна Корабльова. А через півтора місяці вона буде Романова, – … Читати далі

– Ви до кого? – кинув хлопець за стійкою, не відриваючи погляду від свого смартфона. Його модна стрижка і брендова толстовка кричали про власну важливість і повну байдужість до навколишнього світу. Єлизавета Андріївна поправила просту, але добротну сумку на плечі. Вона навмисне одягнулася так, щоб не привертати уваги: скромна блузка, спідниця трохи нижче коліна, зручні … Читати далі

— Ми, купимо вам квартиру, – сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, – трикімнатну, у гарному районі. Але тільки з умовою, що у вас буде контракт. Сама зрозумій, скільки зараз розлучень, ми будемо вкладатися, а потім що? Неприємно було, ми з Денисом ще й одружитися не встигли, як нас уже розвели, але справедливість слів … Читати далі