Романович

Дочка у свої 32 роки сказала: «Мамо, ти зіпсувала мені дитинство». Я не спала три ночі, а потім відповіла… …Ми сиділи ввечері на кухні — я та Христина. Онучка Аліса вже спала в сусідній кімнаті, з-за дверей доносилося її тихе, мірне сопіння. Зять Паша поїхав до друзів. Було тихо, тепло, затишно. Я привезла пиріжки — … Читати далі

— У вас дуже затишно, — сказав Ігор. — Дякую, — відповіла я. — Так, мама любить затишок, — сухо вставила Аня. — Особливо коли все стоїть на своїх місцях. Я вже тоді зрозуміла: починається… …Я зараз скажу те, за що мене, напевно, засудить половина знайомих. У п’ятдесят один рік я закохалася так безглуздо, ніби … Читати далі

Обійми Дарини зависли в повітрі. Вона повільно опустила руки, відчуваючи, як радісне тепло, що секунду тому розпирало груди, перетворюється на липкий, холодний осад. Мати навіть не відірвала погляду від кухонного рушника, яким ретельно, до скрипу, витирала вже чисту тарілку. Дарина відступила на крок, розгладжуючи складки на сукні. На її пальці блідим блиском відбивалося світло старої … Читати далі

Це був непростий день. — Мамо! Заберіть руки від моїх грядок і заберіть оцей парник собі, чуєте? Я навіть сама не впізнала власного голосу. Він задзвенів на всю вулицю так, що сусідський пес за парканом миттєво зірвався на гавкіт. Галина Миколаївна завмерла посеред стежки з кошиком розсади в руках, ніби це не я зараз виставляла … Читати далі

Офіс зустрів мене стандартним шумом: гудінням кондиціонерів, швидким стукотом клавіатур і запахом свіжозмеленої кави, який, здавалося, в’ївся у самі стіни цієї скляної будівлі. Два місяці тому я переступила поріг компанії з єдиною метою — почати все з чистого аркуша. Нова посада, нові обов’язки, нове життя. Я не шукала пригод, а тим більше не планувала ставати … Читати далі

Я давно розлучена, зараз живу сама. І це мені дуже подобається. Не скажу, що так було завжди. Спочатку я дуже плакала, бо в тридцять два роки залишитися без чоловіка, без грошей і без житла — не так вже і приємно. Прожили ми з чоловіком, Олегом, п’ять років. Жили в його квартирі, разом з його батьками. … Читати далі

— Знаєте, Олено Петрівно, я щиро сподівалася, що статус законної дружини вашого сина змусить вас поважати наш вибір. Але ваша заява про те, що наше одруження — це дурість, а я — чергова дівчина, яку не варто запам’ятовувати, стала точкою неповернення. Марк більше не дозволить вам маніпулювати його почуттями, і ми виходимо з цих дверей … Читати далі

— Знаєш, Дмитре, почути від сторонньої жінки, що вона чекає від тебе дитину — це межа, після якої будь-яка довіра розсипається на порох. Твої запевнення, що ти тут ні до чого і це якась помилка, звучать безпорадно, коли реальність уже стоїть на нашому порозі. Я не збираюся грати роль обманутої дружини у цій дешевій мелодрамі, … Читати далі

Знаєш, Олександре, коли ти за кілька годин до поїздки повідомляєш мені, що в нашу весільну подорож їде твоя молодша сестра, бо “мама так вирішила”, це перекреслює всю повагу до мене як до твоєї дружини. Цей тур мав бути початком нашого спільного життя, нашою особистою казкою, а не сімейним екскурсійним туром під керівництвом твоїх родичів. Якщо … Читати далі

Додому Орися поверталася щасливою і водночас засмученою. Щасливою, бо нарешті купила собі давно омріяні червоні лакові туфлі. А засмучувала жінку сума, яку їй прийшлось витратити. Справа в тому, що Орися, чи не вперше в житті, наважилася купити собі обновку за неймовірну для неї суму – три тисячі гривень. Вона йшла по дорозі і гарячково перебирала … Читати далі