Романович

Оксана розвернула машину за сорок три кілометри від дачі свекрухи, бо за сім років від Ніни Олексіївни не почула жодного «дякую». Через п’ять днів їй зателефонувала сусідка свекрухи й сказала дещо про сторінку з шістьма тисячами підписників. Побачене змусило Оксану не плакати, а відкрити ноутбук. Тарас поїхав до матері ще ввечері, допомагати з приготуваннями. Ми … Читати далі

Валерій привів у дім матері юну Ніну, і Аксиня сподівалася, що син став розважливішим. Але одного дня на порозі з’являється літня жінка з маленьким Єгором, про якого Ніна мовчала. Хряпнули двері, щось упало, заверещав кіт. З’явився, подумала Аксиня, увесь у батька, такий самий бешкетник. Оженився б швидше… — Кис-кис, прости кицю, — тонкий жіночий, майже … Читати далі

– Оксано, ми вже біля під’їзду. Відчиняй. До призначеного часу лишалося сорок хвилин. Оксана глянула на кухонний стіл: салатниці стояли порожні, серветки так і лежали в упаковці. Максим у сусідній кімнаті збирав додатковий стілець. – Ви ж на третю збиралися. – Нас раніше відпустили. Не чекати ж тепер на вулиці. – Звісно, заходьте. Вона натиснула … Читати далі

«Мамо, там уже третій день сидить жінка на лавці». Син привів додому незнайомку, а вона виявилася тією, кого я шукала двадцять років Артем повернувся зі школи пізніше, ніж зазвичай. Я вже стояла біля вікна й набирала його номер, коли скрипнула хвіртка. У двір зайшли двоє — мій дванадцятирічний син і незнайома жінка. Вона йшла за … Читати далі

— Ти мамі шматок ковбаси пожаліла?! Скільки можна творити таке?! — голос Тараса розітнув тишу затишної кухні. — Не кричи на мене! — різко відрізала Ірина, намагаючись триматися холодно й зверхньо. — Ти нічого не розумієш! Я веду бюджет і роблю це заради нашого достатку, заради економії, а ти влаштовуєш скандал через шматок звичайної ковбаси! … Читати далі

Галина Степанівна їхала автобусом до міста щонеділі, і щонеділі в неї на колінах стояла сумка, а в сумці – пластикові відерка з-під майонезу, пов’язані рушником, щоб не остигало. У першому борщ, у другому картопля з грибами, у третьому котлети, а в четвертому, найменшому, ще тепле тісто з вишнями, яке вона пекла зранку, ще до світанку. … Читати далі

Марія вже застібала блискавку на дорожній сумці, мріючи про відпочинок у мами, коли Олексій, наче буревій, увірвався до кімнати. Він зайшов так, ніби все вже вирішив без неї, а її думка тут нічого не важила. Зупинився, похитуючись з п’яти на носок, і по цій його манері одразу було видно: зараз буде скандал. «Поїздку до мами … Читати далі

— На завод іди, — товкмачив дід. Чотирнадцять років я терпіла докори, поки випадково не відкрила його скриньку Важка дубова скринька вислизнула з рук. Катя дивилася на віяло паперів, що розсипалися по пильному килиму. У самому центрі лежав роздрук статті з її фотографією. А поперек аркуша — жирний напис червоним маркером: «Моя порода. Утерла всім … Читати далі

– Олено! Ти зараз це серйозно? – голос Тараса зірвався просто посеред фрази. – Мама в лікарні. Їй потрібні ліки. Ти ж сама завжди казала, що… Він стояв біля кухонного столу й дивився на Олену так, ніби бачив її вперше. У долоні він міцно стискав телефон, на екрані якого досі світилася непрочитана мама повідомлення. У … Читати далі

Оксана сиділа на лаві біля автовокзалу й відчувала, як тепле березневе сонце лагідно торкається обличчя, а мокрий після сніготанення асфальт блищить у його променях. Вона давно вже мала йти до каси по квиток, та все ніяк не могла піднятися. Перед очима миготіли назви міст і сіл на чорному табло, а в голові крутилася лише одна … Читати далі