Романович — А ти чого біля телефона розсілася? Тут троє дітей на тобі, а вона серіальчики дивиться! Марина не встигла натиснути на паузу — сестра чоловіка вихопила пульт із її руки й клацнула в чорне. На дачі під Лісним стояв липень, двері на веранду були навстіж, і в цей прохід Галина вже вносила першу сумку. — … Читати далі
— Олено, та навіщо воно нам? Я таке не їм, ти ж знаєш, — Сергій гидливо тицьнув пальцем у прозору упаковку з рожевими креветками. Сергій не був поганою людиною, ні. У чомусь навіть добрим, веселим, але зовсім не розумів, що в інших теж бувають власні бажання. Його дружина, Олена, давно звикла, що з ним треба … Читати далі
— Олено, тут усе ж просто! Якщо дружина заробляє більше, то саме вона має тягнути сім’ю, чи ти думаєш інакше? Саме з цих слів почався наш вечір, коли Михайло дивився на мене таким поглядом, ніби просив не грошей, а рятував увесь світ від чергової катастрофи. — Ти ж бачиш, що діється навколо. Комуналку підняли, ціни … Читати далі
– Завтра підемо до мене додому, – сказав Єгор, цілуючи Олю в щічку. – О, здорово. А твоїх удома не буде? – зраділа дівчина. – А то мені вже набридло тинятися по кінотеатрах та кав’ярнях. Та й у гуртожитку нормально не посидиш: там вічно хтось підглядає й підслуховує. Єгор міцніше її обійняв і усміхнувся: – … Читати далі
Олена стояла в черзі до каси в магазині недорогого одягу й рахувала в голові. Куртка для Данила коштувала триста дев’яносто гривень, і вона вже втретє перевіряла, чи не краще взяти на розмір більше, щоб вистачило ще на один сезон. Соня мовчки тримала її за рукав. — Мамо, мені цей светр не обов’язково, — тихо сказала … Читати далі
«Я передав ключі від дачі мамі. Хай Олег із сім’єю трохи там поживуть, їм на свіжому повітрі зараз буде значно краще», — Ігор спокійно сказав це, намазуючи вершкове масло на хрусткий тост. Оксана повільно поставила чашку з кавою на блюдце. Тонкий фарфор глухо вдарився об скляну стільницю — голосніше, ніж вона планувала. «У якому сенсі … Читати далі
Галина їхала до України з двома величезними сумками, які ледве вмістилися в багажне відділення автобуса. Водій двічі переставляв їх місцями, зітхав і нарешті сказав: – Жінко, ви що, весь магазин із собою везете? – Майже, – усміхнулася вона. – Родина чекає. Так і було. Для сестри окремо кава, для сина з невісткою окремо. Цукерки в … Читати далі
— Без мого чоловіка невістка давно б пропала! Усе він своїми руками заробив, а її взяв без копійки, привів на готове! Ірина Сергіївна голосно вдарила келихом об стіл так, що кришталь аж дзенькнув. Вона стояла біля краю довгого святкового столу, ошатна, в найкращій шовковій сукні, яку купила саме для цього дня. Її обличчя світилося гордістю, … Читати далі
– Лесю Петрівно, я вирішив із вами попрощатися. Сьогодні передайте справи Ірині, а завтра оформимо документи. Леся завмерла біля столу керівника. Ще зранку вона спокійно працювала із замовленнями, а тепер Андрій Віталійович повідомляв їй про звільнення таким тоном, ніби просив замінити картридж у принтері. – Зачекайте. За що ви мене звільняєте? – Не за що, … Читати далі
— Скільки, по-твоєму, їй лишилося? Місяць? Два? Ці слова син кинув так буденно, немов обговорював залишок терміну придатності пакета молока в холодильнику. Я стояла босоніж у темному коридорі власної квартири. Серце калатало десь у самому горлі, а пальці судомило від крижаного жаху. Я просто вийшла на кухню випити таблетку від тиску, але застигла перед ледь … Читати далі