Автор Романович
– Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків. Ситуація склалася непроста, бо хоч у… Продовжити читання →
Весілля Катерини було не дуже веселим. Точніше сказати, молодь веселилася на повну, батьки нареченого зберігали доброзичливий спокій. А на дальньому кінці столу сиділи батьки Каті та її старша сестра Ірина. Вони з тужливим виглядом поглядали на всі боки. Причиною їхнього… Продовжити читання →
– І що ви, Катерино Андріївно, з самого ранку в городі робите? – Василь не міг пройти повз, щоб не привітатися з літньою сусідкою. – Таке питаєш, синку, хіба сам не бачиш, скільки роботи назбиралося? Дощі нарешті лити перестали, треба… Продовжити читання →
Десять пропущених викликів. Але Оксана вперто не брала слухавку від колишньої однокласниці Христини. Вона вже чула про зустріч однокласників з нагоди 20-ти річчя закінчення школи. Та для себе вирішила – туди вона не піде. Жодного разу не була, і нічого… Продовжити читання →
– Валю, ти ввечері збери на стіл чого-небудь. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, – зателефонував дружині з роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою і попрощалася з відвідувачами. – І коли… Продовжити читання →
– Катю, ти що – знову на малюка чекаєш? – зустрівши сусідку на подвір’ї будинку, здивувалася Валентина. – Так, доньку чекаємо, – посміхнувшись, відповіла молода жінка, поряд з якою стояли двоє хлопчаків. – Ну, ти даєш! Твоєму Васильку, здається шість?… Продовжити читання →
Рита з донькою поверталися додому із дачного селища, де вони провели три дні у батьків Маргарити. – Бідний Льоша, – думала вона про чоловіка, який працював у свята і не зміг поїхати з ними, – така чудова погода, а він… Продовжити читання →
– Не прикидайся наївною! Ти дізналася, що я продаю квартиру і вирішила урвати свою частку. Так ось знай – нічого не вийде! Це моя квартира, і я тобі жодної копійки не віддам! – матір люто блиснула очима і різко вказала… Продовжити читання →
– Роби що хочеш, але на два тижні ти маєш звільнити квартиру! – вимагала мати телефоном. – Я приїжджаю завтра і дивитися на твою дружину не збираюся! – Мамо, як завтра? Куди ми поїдемо на два тижні? – Це не… Продовжити читання →
– Мамо, ти ж не проти, якщо ми до тебе онуків привеземо, – попередив мене син ще в понеділок. – Не проти, але ти уточни, коли і наскільки, – кажу. – В пʼятницю після останнього дзвоника відразу і до тебе… Продовжити читання →