Романович

– Мамо, я, звичайно, все розумію, п’ятдесят тисяч – сума велика… Але ж у тебе були гроші! Чому ти нам не допомогла? – з болем у голосі спитала Світлана. – Ну, скажімо, були. І що? Це мої гроші, я ними й розпоряджаюся, – відмахнулась Любов Максимівна. – Ви ж, зрештою, викрутилися, нічого страшного не сталося. … Читати далі

— Алекс, мені дуже не сподобався тон твоєї дружини, — дорікала синові по телефону Марія Львівна. — Ліка тобі нахамила? — почувся з трубки голос Олександра. — Ви знову посварилися? — Ні, саме сьогодні Ліка була неймовірно ввічливою, — повідомила жінка. — Ось це мене і насторожило. Алекс, вона явно щось задумала. Якби вона влаштувала … Читати далі

У суботу від Івана пішла дружина. Спокійно так пішла, без скандалу. Зібрала речі і сказала: — Все, коханий, досить. Мені все набридло. — Що тобі набридло? — з тугою запитав Ваня, передчуваючи біду. — Життя таке набридло. А особливо набридли твої тварини. Собаки, кішки, папуги. Хочу жити спокійно, без зайвого тягаря. — А я? Я … Читати далі

Це був 2012 рік. На бідну голову Галі в одну мить звалилося все відразу. Чоловік пішов до молодої дівчини, єдиний син назавжди виїхав за кордон, посварившись з нею, і мама пішла з життя… Начальник сказав, що справи йдуть погано, з частиною колективу доведеться розпрощатися. Щоб нікому не було прикро, будуть тягнути жереб. Звичайно, ця чорна … Читати далі

— Серветки. Переклади. Голос свекрухи, Тамари Ігорівни, пройняв нерви, наче тупий ніж по склу. Я завмерла, дивлячись на ідеально рівну стопку лляних серветок. — Що з ними не так? — мій голос прозвучав надто тихо, майже нечутно. — Кут. Він задертий на міліметр. Гості подумають, що в нас у домі бардак. Я повільно видихнула, намагаючись … Читати далі

— Цей відпочинок ви запам’ятаєте надовго, — тихо промовила я, від чого Славі варто було б насторожитися. Але він не помітив. Ніколи не помічав. Занадто був зайнятий своїми бажаннями. — Ось і добре! — Слава потягнувся за банкою пінного, яку я щойно поставила на стіл. — Мама вже й купальник новий купила… …Я мовчки розклала … Читати далі

— Це вже не твій пес. Тепер його звати Бродяга, і я його не віддам. Ти навіть не уявляєш, через що він пройшов! Я його витягувала з того світу, він ледь не помер у мене на руках! Аркадій Петрович машинально виводив хрестики у своєму блокноті, намагаючись перетворити їх на якийсь візерунок. У душі панувала порожнеча … Читати далі

— Галино Петрівно, знову посуд брудний стоїть! А хто, цікаво, повинен за всіма прибирати? Оксана влетіла на кухню, як ураган, розмахуючи руками і незадоволено цокаючи язиком. Галина Петрівна, яка щойно закінчила прасувати дитячі сорочки, обернулася від прасувальної дошки. — Оксаночко, та я ж тільки що… — Тільки що що? — перебила невістка, ставлячи руки в … Читати далі

Олена стояла біля плити, помішуючи борщ, коли чоловік увійшов до кухні і кинув на стіл запрошення. — Твоя зустріч випускників, — промовив Сергій, не відриваючи погляду від телефону. — У суботу. Вона поглянула на запрошення. Тридцять років із дня закінчення школи. Красива листівка із золотими літерами. — Ти ж підеш? — запитала вона, витираючи руки … Читати далі

— А ти не забув, чия вона мати? — тихо запитала Ніна. Ігор розгубився від несподіваного питання. — Як чия? Моя мати, — відповів. — Вірно, — кивнула Ніна. — Твоя мати. Варіть самі кашки один одному… …— Мама приїде ненадовго, — говорив чоловік. — Їй потрібно підлікуватися в місті, у нас лікарі кращі. Ніна … Читати далі