Романович

— Невістко! Я ще раз тобі кажу: або ти приїжджаєш за три дні до ювілею, щоб ми нормально все спланували, або цього свята взагалі не буде, бо я одна не витягну таке навантаження у свої шістдесят п’ять років! — голос Лідії Іванівни в телефоні звучав наполегливо, жорстко й без жодного натяку на компроміс. Катерина тримала … Читати далі

— Дай сюди запасний ключ від хвіртки. У господині дому ключі мають бути при собі. Валерія мовчки зняла ключик з цвяха біля входу й опустила його на клейончасту поверхню столу. Лариса Юріївна тут же накрила його долонею і руку так і залишила зверху. На пальцях у неї блиснули два персні, один з темним каменем. Вона … Читати далі

— Не смій давати своїй мамі гроші на дах, вона вже на пенсії, якось сама впорається, — спокійно сказав мій чоловік, відсуваючи тарілку після вечері. А вже наступного ранку він поставив переді мною свіжу каву, тепло всміхнувся і попросив віддати всі мої заощадження, бо його мамі терміново треба перекрити дах у селі. Я сиділа на … Читати далі

— А що Марина? Марина при ділі. — Аліна коротко засміялася. Звук був сухим, як тріск зламаної гілки. — Валізи тягає, сукні мені прасує. Та хай радіє, що ми її взагалі в люди вивезли. Сиділа б у своїй конурі. Вона ж зручна, Лєно. Як табуретка. Їй скажеш — вона робить. Денис взагалі молодець, правильно її … Читати далі

— Ти взагалі розумієш, що зараз відбувається?! Мамі шістдесят п’ять! У такому віці люди дбають про здоров’я, спокій, хочуть насолоджуватися заслуженим відпочинком і онуками, а вона раптом надумала заміж іти! — голос Андрія зростав до крику, а обличчя від злості й обурення налилося багряним. Він нервово міряв кроками вузький коридор їхньої трикімнатної квартири, різко махав … Читати далі

Тієї осені Мирослава спекла пиріг із сливами, як щоранку перед їхньою річницею. Двадцять п’ять років. Срібне весілля мало бути в суботу, і вона вже знала, що жодного святкування не буде. Стефан повернувся додому о восьмій, не роззуваючись пройшов на кухню і сів навпроти. Вона поставила перед ним чашку з чаєм і чекала. – Нам треба … Читати далі

— Тобі ж тепер у селі хату виділили, живи там і радій, а бабусину квартиру перепиши на Марину, їй це потрібніше! — кинув батько, навіть не знявши черевиків у коридорі. Оксана завмерла посеред кімнати з картонною коробкою в руках. Здавалося, що повітря навколо раптом стало нерухомим, ніби перед літньою грозою. На порозі стояв її рідний … Читати далі

Рідня вирішила продати будинок бабусі без її згоди і навіть поділили гроші, а мене вони не вважали родичкою — Наталю, візьми чашку й сядь біля вікна. За столом годі товктися. Світлана Сергіївна промовила це, навіть не повернувши голови. Вона спритно ділила капустяний пиріг на однакові шматки й уголос перелічувала квадрати, ніби боялася, що комусь дістанеться … Читати далі

— Ти що, серйозно? У тебе вже інша жінка? І тобі байдуже, що буде з нами? Нашій доньці ще й трьох років немає, а ти пакуєш речі заради нової любові? — голос Марії дрижав від сліз, але в ньому звучали і сталь, і втома, і безсилля. Вона стояла в коридорі квартири й ніби власним тілом … Читати далі

— Свекрусі — норкову шубу, а мені — три тисячі гривень на місяць? — здивувалася Аліна. Подивимося, у що тобі обійдеться мамина любов. — Повтори, Ігорю. Я хочу зрозуміти, ти зараз серйозно обіцяєш своїй матері норкову шубу, поки мені залишаєш три тисячі на місяць? Аліна стояла за візком супермаркету і відчувала, як пластикова ручка врізається … Читати далі