Романович Найкраща подруга зізналася, що багато років тому у неї були стосунки з моїм чоловіком. Я її не пробачила, хоча давно розлучена Я відчинила двері й одразу побачила: Люда сама не своя. Зазвичай вона з порога починала розповідати про автобус, а тут мовчки сунула мені в руки пакет з мандаринами й стала розстібати чоботи, низько нахиливши … Читати далі
Теплий середземноморський вітер ледь коливав лляні фіранки на розчиненому балконі. О шостій ранку містечко на узбережжі Лігурії тільки прокидалося: знизу, з крихітної пекарні сеньйора Луїджі, долинав густий аромат свіжих круасанів і щойно змеленої кави. Марія стояла на терасі своєї орендованої трикімнатної квартири, стискаючи в руках порцелянову чашку. У п’ятдесят три роки її руки вже не … Читати далі
— Жіночко, ліки блістерами не ділимо, це ціла упаковка, виробник забороняє розкривати пакування, — сухо відповіла аптекарка, підсуваючи коробочку з пігулками ближче до краю прилавка. Марія Степанівна розгублено перебирала в долоні дрібні монети, які щойно витягла зі старенького тканинного гаманця. Купки копійок котилися по гладенькій поверхні, дзвеніли, мов докір усім її сорока рокам шкільного стажу. … Читати далі
— Яка ж у тебе краса, Ірочко, — голос свекрухи, Тамари Петрівни, був тягучим, як розтоплений мед, але від цієї солодкості Ірину завжди дерло в горлі. — Просторо, світло. Дихається легко. Ірина мовчки розмішувала цукор у чашці, дивлячись, як свекруха обводить чіпким поглядом її вітальню. Це був уже третій подібний комплімент за останні пів години. … Читати далі
— Іро, слухай, я хотів поговорити… Ірина опустила книгу на коліна, але палець залишила на рядку, де зупинилася. Звичка. Вона підняла очі на чоловіка. Андрій не сів поруч, як робив зазвичай. Він стояв посеред кімнати, переступаючи з ноги на ногу, і цей його незграбний танець одразу видавав — розмова буде неприємною. Він уникав її погляду, … Читати далі
— Ти повинна бути там, бо що скажуть люди, якщо я приїду до мами сам? — Вадим стояв у передпокої й застібав святкову сорочку. — А мені байдуже, що скажуть твої родичі, — спокійно відповіла Мар’яна, не відриваючи погляду від дзеркала. — Я сьогодні не поїду. Цієї неділі в їхньому домі все пішло не за … Читати далі
— Миколо! Куди поділися гроші? — Оксана стояла посеред кухні, тримаючи телефон так міцно, наче саме він був винуватцем усього, що відбувалося останні місяці. — Учора тобі мали перерахувати зарплату. Я сьогодні двічі перевіряла картку — нічого. За квартиру треба заплатити до понеділка, Софійці за музичну школу ми ще не внесли, а в холодильнику завтра … Читати далі
— Мій дорослий син подзвонив і почав скаржитися, що його обраниця не готує йому обіди, не пере одяг і не бігає по хаті з ганчіркою! — обурено ділилася Олена з подругами за кавою. — І знаєте, що я йому відповіла? Я сказала: вітаю, ти нарешті знайшов собі сильну та впевнену у собі жінку, а не … Читати далі
— Тобі нема на що сподіватися, ти без мене просто пропадеш із цим малим на руках, — кинув він тоді біля порога, навіть не озирнувшись на сина. Сказав спокійно, буденно, ніби просто викидав старі капці. А через чотири роки прийшов у мій робочий кабінет, опустив очі й попросив дозволу хоч здалеку поглянути на хлопчика. Життя … Читати далі
Чоловік несподівано повідомив, що у нього є доросла дочка. Після тридцяти трьох років шлюбу мені було важко це визнати. Я так і не змогла сісти з нею за один стіл Я зняла туфлі, поставила сумку з продуктами на підлогу в передпокої й тільки тоді помітила, що чоловік не на роботі. Його куртка висіла на вішалці, … Читати далі