Закрий рота, – сказав Роман, стукнувши склянкою по столу. – Я не дозволю тобі ображати мою матір і мою родину. Гроші пішли на добру справу. Розмову закінчено. Лягай спати, завтра перебісишся
Дощового осіннього ранку Марта сиділа на кухні орендованої квартири і дивилася на дві порцелянові чашки, які вони з Романом купили в день свого розпису. Тоді, три роки тому, усе здавалося простим, світлим і зрозумілим. Вони не хотіли пишного свята, не замовляли лімузинів і не скликали сотню далеких родичів. Марта одягла улюблену лляну вишиванку, Роман вибрав … Читати далі