Романович

— Валюню, навіщо ти так, кажуть, чужих дітей не буває, — бурмотів Федір Іванович, виставляючи куплені продукти на стіл. — Давай накриємо стіл, познайомимося з нареченою, вшануємо і її, і Ромку

Автор

— Чуєш, Валюшо! Я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, бо син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв, мов те ясне сонечко, лисина блищала, відбиваючи світло лампочки в передпокої. Він простягнув набиті пакети дружині й стомлено гепнувся на стілець. — Кого приведе? — насупилася Валентина Миколаївна, обличчя її аж посіріло від злості, а чорні кола … Читати далі

Я відчуваю, що втратила не лише куму, а й близьку подругу! Що мені робити? Чи можу я це виправити

Автор

Я не знаю, на що образилася моя кума Настя, але, даруйте, у неї шестеро дітей! Я прямо сказала їй на новорічні свята, щоб більше не приходила до мене з усіма ними відразу! Ну от просто не брала всіх шістьох, і все! Нехай бере трьох, а решту залишає вдома – з чоловіком, з бабусею, з нянею. … Читати далі

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Автор

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – … Читати далі

Наталя поверталася з магазину з важкими пакетами у руках. Жінка вже була біля будинку, як раптом помітила якусь машину біля своїх воріт. – Хто б це міг бути, я наче нікого не чекаю, – подумала вона. Наталя підійшла ближче, і побачила на подвір’ї молодого чоловіка. – Приїхав! – вигукнула жінка і кинулася до сина щоб обійняти. – Мамо почекай. Я маю тобі дещо розповісти, – раптом відсторонився син. – Що сталося? – захвилоювалася Наталя. – Тобі краще присісти, – тихо сказав Віктор. Наталя опустилася на лавку, приготувавшись до найгіршого 

Автор

Наталя поверталася з магазину з важкими пакетами у руках. Жінка вже була біля будинку, як раптом помітила якусь машину біля своїх воріт. – Хто б це міг бути, я наче нікого не чекаю, – подумала вона. Наталя підійшла ближче, і побачила на подвір’ї молодого чоловіка. – Приїхав! – вигукнула жінка і кинулася до сина щоб … Читати далі

Наталя варила борщ, коли на кухню зайшла її мама Ніна Павлівна. – Наталю, – почала мама.  – В мене до тебе є одне проохання. – Я тебе слухаю, – усміхнулася донька. – Я тут листа написала. Зайди на пошту і відправ, – сказала Ніна Павлівна і простягла конверт. – Добре. Зараза закінчу тут і піду, – погодилася донька. Закінчивши всі справи Наталя одяглася, взяла із столу конверт, щоб віднести на пошту, і виподково глянула на адресата. Наталя прочитала ім’я і застигла на місці

Автор

Наталя варила борщ, коли на кухню зайшла її мама Ніна Павлівна. – Наталю, – почала мама.  – В мене до тебе є одне проохання. – Я тебе слухаю, – усміхнулася донька. – Я тут листа написала. Зайди на пошту і відправ, – сказала Ніна Павлівна і простягла конверт. – Добре. Зараза закінчу тут і піду, … Читати далі

Марія винесла з хати дві важкі миски з одягом і почала розвішувати його на подвірʼї. Раптом до хвіртки підʼїхала якась машина. З неї вийшли чоловік і жінка й спокійно собі, як до себе додому, зайшли у двір! Марія застигла від здивування. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Ти що?! – раптом озвався чоловік. – Не впізнала, чи що?! Марія придивилась до нього і аж присіла від здивування

Автор

Марія була рада. Треба ж! Її син Миколка нарешті знайшов собі дівчину! В інтернеті… Мало того, він зібрався до неї їхати жити! Навіть показав її фото. Така собі, не красуня, але й він не подаруночок… …Миколка був старшим у сім’ї. Навчався абияк, ледь закінчив школу. Далі вчитися його відправляти не стали. Служити Миколу теж не … Читати далі

Люба з чоловіком накривали святковий стіл. – Я ще холодець принесу, – сказала дружина. – А ти серветки розклади. Віктор пішов до сервату, дістав пачку серветок, і розклав їх на стіл. За хвилину повернулася Люба. – Начебто тепер все добре. Тільки серветки, які не використав, назад поклади, – сказала вона. Чоловік взяв упаковку, і хотів було віднести її на місце, як раптом помітив, що до низу пачки приклеївся якийсь конверт. – Це що? – здивувався він. – Напевно з серванту причепилося, – припустила Люба. Віктор взяв конверт, відкрив і застиг від побаченого. – Як таке можливо? – тільки й вигукнув він

Автор

Люба з чоловіком накривали святковий стіл. – Я ще холодець принесу, – сказала дружина. – А ти серветки розклади. Віктор пішов до сервату, дістав пачку серветок, і розклав їх на стіл. За хвилину повернулася Люба. – Начебто тепер все добре. Тільки серветки, які не використав, назад поклади, – сказала вона. Чоловік взяв упаковку, і хотів … Читати далі

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть не приготувала! Іван мовчки підійшов до бабусі й похмуро привітався. З хати вийшов дід Микола. Іван мовчки потис йому руку. – Бабусю, дідусю, можна у вас пожити? – раптом запитав він. Старенькі аж переглянулися. – Та що трапилося, Іване?! – не витримала бабуся. Іван мовчки сів на лавку і закрив обличчя руками. Старенькі не розуміли, що відбувається

Автор

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть не приготувала! Іван мовчки підійшов до бабусі й похмуро привітався. З хати вийшов дід Микола. Іван … Читати далі

Сергій повернувся з заробітків. Чоловік приїхав у рідне село, прийшов до батьківської хати. Двері були відчинені. – Дивно, невже мама забула закрити? – подумав він і зайшов в будинок. – Мамо, – гукнув він. Відповіді не було. Сергій подзвонив до брата. – Миколо, я повернувся, приїхав до мами, а її нема вдома, – розповів він. – Я нещодавно був у неї, все добре було. Може до сусідки пішла, – припустив Микола. – Ну добре, зараз подивлюся, – сказав Сергій, і поклав слухавку. Чоловік зайшов у кімнату мами, глянув на ліжко і застиг. – Ох і Микола, ось негідник! – тільки й вигукнув Сергій

Автор

Сергій повернувся з заробітків. Чоловік приїхав у рідне село, прийшов до батьківської хати. Двері були відчинені. – Дивно, невже мама забула закрити? – подумав він і зайшов в будинок. – Мамо, – гукнув він. Відповіді не було. Сергій подзвонив до брата. – Миколо, я повернувся, приїхав до мами, а її нема вдома, – розповів він. … Читати далі

— Та не у мене син. А у сусідки моєї, Каті. Чоловік твій часто заходив раніше, ось і принесла від нього в подолі. Такий же рудий і конопатий, як батько, і експертизу робити не треба. — А від мене ви чого хочете? Чоловіка мого не стало нещодавно, я поняття не маю, з ким він там водився… — Так Катька ця теж пішла в засвіти

Автор

Тоня прополювала грядки, коли почула, що хтось її кличе у дворі. Витерла піт із чола й вийшла до хвіртки. Там стояла незнайома жінка. — Тоню, здрастуй! Розмова є. — Здрастуй. Ну, заходь, коли прийшла… Тоня запросила жінку до хати, поставила чайник грітися. Цікаво, що їй потрібно? — Мене Ніною звати. Ми з тобою особисто не … Читати далі