Настя з Іваном були на сьомому небі від щастя, в них скоро буде малюк! І ось з’явився довгоочікуваний синочок Єгорка. Бабуся, мати Івана, як побачила онука, то з того дня й не злюбила: на Івана він був зовсім не схожий: біленький, весь у Настю. Свекруха одразу винесла свій вердикт: – Нагуляла! У нас таких зроду […]
– Євгене, ти сам з матір’ю поговориш чи мені доведеться відвідати Ларису Олександрівну? – вкотре завела розмову з чоловіком Інна. – Інно, може ми якось самі, без материнської квартири? – нерішуче відповів Євген, опустивши очі. – І як це, цікаво? Ти хочеш, щоб дочка із зятем у гуртожитку з маленькою дитиною поневірялися? – Женя, це […]
– Ти нічого не плутаєш? Ти дзвониш мені, щоб… позичити грошей? – Марина ледь не задихалась від обурення. – Єгоре, ти залишив мене з двома дітьми. І в тебе вистачає нахабства просити в мене гроші у борг? – Я просто подумав, – почав він, але Марина його одразу перервала. – Тобто ти подумав і вирішив, […]
– Синку, але ж у мене ювілей не кожного разу. Як ви не приїдете? – Оксана неабияк засмутилася, коли син в телефонній розмові повідомив, що у нього зовсім інші плани. – Мамо, ну чого ти ображаєшся на рівному місці, і не можеш нас зрозуміти. У нас інші плани. Ми не зможемо приїхати до тебе на […]
Заграла мелодія на телефоні. Дзвонила подруга. Крім неї ніхто і не дзвонить: – Ольга, слухай! – Почала та без передмов. – Ти знаєш, що сусід мій продав свій котедж. Отож заселився туди новий господар. Звати – Микита Геннадійович. На вигляд років п’ятдесят. Якийсь неохайний… – Рита, в сенсі, неохайний? – Не голений, одягнений не свіжо… […]
– Ну чого ти плачеш? – погладила її по голові сусідка. – Ти другий день з нами, а все ще плачеш. Як тебе звуть? – Віка. – А я Юля. Все, заспокойтеся! – Я ніколи не думала, що доживатиму свої дні в будинку для людей похилого віку, – продовжувала плакати Вікторія. – Скільки тобі років? […]
– Завтра ми запрошені в ресторан, – в очах Лізи грало радісне очікування. – Тато з мамою жадають із тобою познайомитися. Костюм є в тебе? – Знайду, якщо треба, – відповів Микита, смутно згадуючи свій випускний. – А що, без цього ніяк? Не люблю я весь цей офіціоз, якщо чесно. – Не знаю, – знизала […]
У найдорожчому ресторані міста сьогодні було галасливо. Тимофій Федорович Турів відзначав свій день народження. Сорок вісім, звичайно, не ювілей, але гостей зібралося пристойно. Привітання, тости – як завжди. У розпалі веселощів на його телефоні заграла музика. Дзвонив батько з рідного селища, в якому він не був останні кілька років. – Вибачте! – кивнув головою гостям. […]
– Мамо, якщо допомога потрібна, то сказати треба було. Добре, я знайду гроші, щоб дах перекрити, а з машиною батька пізніше питання вирішимо. Але весілля я скасовувати не буду! – У нас є гроші, – сухо відповіла Ганна Семенівна… – Може, відкладемо на місяць? – схвильовано промовила Лєна. – А чого на місяць? – запитав […]
– Мамо, а ти де? – У мене все гаразд, якщо ти про це. – Ні, не гаразд, я заїхала додому, а там чужі люди. Ти що, квартиру здала? А ти сама де? Я хвилююся, мамо! Голос Лєри справді тремтів, та скоріше не від переживань за маму, а від досади. Тільки вона намітила старшого сина […]