– Мамо, уявляєш, я вклалася в бюджет! – радісно повідомила Наталя телефоном. – Навіть залишилося на маленьку картину в передпокій. – Розумниця, донечко, – голос Олени Петрівни звучав тепло. – Я ж казала, що ти впораєшся. Наталя посміхнулася. Два роки тому вона закрила іпотеку на цю квартиру. Платежі були болючими для бюджету, але кожна копійка […]
Така незручна ситуація вийшла, що я просто не знала, що мені робити. Я йшла вулицею у важких роздумах, перебирала в голові всі можливі варіанти, але так нічого і не змогла придумати. Моя похресниця мені зателефонувала і запросила на своє весілля. Оксанка заміж виходить, а я до неї на весілля не готова йти, бо розумію, що тут не обійдеться тисячею гривень, годилося б щось солідніше подарувати, а у мене грошей ну зовсім немає, хоч плач. І раптом мене окликнула моя давня знайома, з якою ми не бачилися майже 30 років
Така незручна ситуація вийшла, що я просто не знала, що мені робити. Я йшла вулицею у важких роздумах, перебирала в голові всі можливі варіанти, але так нічого і не змогла придумати. Моя похресниця мені зателефонувала і запросила на своє весілля. Оксанка заміж виходить, і я за неї дуже рада. Але от на весілля до неї […]
– Я з тобою, – сказав він. – До кінця. Що б це не було. Просто скажи, що тобі потрібно. І я зроблю. Я на все готовий
– Ти хочеш зіпсувати мені зустріч і зірвати контракт?! Ти… Ти просто знущаєшся наді мною останнім часом! Робиш усе наперекір, на зло! – крикнув Павло на дружину, яка ледь стояла на ногах. Останнім часом Павло не міг перебувати поруч із дружиною. Він не впізнавав її. Замість яскравої, веселої Поліни, з якою він прожив майже десять […]
Треба подарувати те, від чого відмовитися вона ну ніяк не зможе. І явно зрадіє, — наполягала Ніна Іванівна. — І що ж це? Золотий злиток? — засміявся син, — чи діаманти? — От дурний. Звідки вони в тебе? Ти тільки борг за машину віддав, — серйозно сказала мати, — ти подаруй їй… яблуню! — Що? Яблуню? — здивувався Ігор, — яку ще яблуню?
Наталя раділа: тітка поступилася їй свою квартиру на першому поверсі двоповерхівки на околиці міста, поїхавши жити на пенсії до Наталченої матері в селище. Таким чином, здійснилася мрія тітки жити в сільській місцевості, на природі та, тим більше, з рідною сестрою. А Наталя теж була щаслива: не кожній дівчині ще до заміжжя випадала така удача – […]
Медовий місяць на картоплі…
– Що?!! – Віка не вірила власним вухам, – ти при своєму розумі? Свій медовий місяць ми маємо провести у тебе в селі?!! Та ще й на картоплі?!! Ми ж на турбазу збиралися! Ти що забув? Вона кипіла, як самовар. А її молодий чоловік Костя дивився винними очима. – Ну, Віка, сонечко, допомогти треба батькам. […]
Маю до тебе розмову непросту, сину, якщо можеш, приїдь у суботу – голос у батька був настільки сумний, що Андрій з самого ранку примчав у село. – Андрію, я хочу хату продати, – ледь чутно вимовив літній батько. – А де ж Ви жити будете? – Андрій нервово став чухати потилицю. Він не міг збагнути, що сталося, чому батько прийняв таке рішення, а коли зрозумів, то вирішив діяти
– Маю до тебе розмову непросту, сину, якщо можеш, приїдь у суботу – голос у батька був настільки сумний, що Андрій з самого ранку примчав у село. – Щось сталося, тату? Ти, бува, не захворів? Щось і вигляд у тебе не дуже, – син поближче підійшов до батька. На очі літнього чоловіка набігла сльоза, а […]
Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти маєш рацію, я – твоя шлюбна дружина, але занадто пізно ти згадав про це – кажу. Через 20 років до мене вирішив повернутися мій чоловік. Ми з ним прожили 20 років, і непогано жили, а потім він пішов від мене, і я поїхала в Польщу на заробітки. Я нікому не казала, як важко мені тоді було, але ледве сама все це пережила. Не так просто викреслити 20 найкращих років свого життя
– Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти маєш рацію, я – твоя шлюбна дружина, але занадто пізно ти згадав про це – кажу. Через 20 років до мене вирішив повернутися мій чоловік. Ми з ним прожили 20 років, і непогано жили, а […]
– Ти хочеш сказати, що в тебе є двадцятирічна донька, про яку ти дізнався тільки зараз
– Він просив передати, що в нього є жінка, як ти. Тільки красивіша. Тихий голос на тому кінці дроту раптом здався надзвичайно гучним. Напівтемна кімната, освітлена лише сутінковим світлом осіннього дня, наче наповнилася луною цих слів. – Хто це? – запитала Анастасія, міцніше стискаючи телефон. На кухні варилося варення з яблук, принесених сусідкою по дачі. […]
Справжня родина – як сузір’я: навіть якщо одна зірка згасає, інші продовжують світити одна одній
– Тату! Татусю! – голос шестирічного Сашка прорвався крізь важку тишу квартири. – Іди скоріше сюди! Тату! Андрій здригнувся. У голосі сина звучало стільки радості, що на мить здалося – усе, як раніше, коли вони були втрьох. – Що сталося, синочку? – він підвівся, відчуваючи, як ниють коліна. Останнім часом він старів не по днях, […]
А це що за диво? Ти що не могла купити інший торт, щоб я його теж їла, як усі люди? – невдоволено мовила свекруха. Усі присутні замовкли. Тамара Дмитрівна встала з-за столу і поспіхом стала збиратися. Невістці стало ніяково перед гостями, вона намагалася посміхатися, робила вигляд, що нічого не сталося і все добре. А на душі було дуже важко, бо свекруха зіпсувала її день народження
– Все, я від вас йду, – ображено сказала Тамара Дмитрівна, підвівшись відразу із-за столу. Її очі були зовсім холодні. Вона якось невдоволено глянула на Олену, що стояла поряд із своїм святковим столом, прикрашеним свічками і різними подарунками. Але в центрі уваги був великий гарний торт, покритий невеличкими кремовими трояндами і шматочками волоських горіхів. Побачивши […]