Романович

Віра сиділа на кріслі і вʼязала шкарпетки, коли в двері постукали. – Заходьте! – гукнула вона, уважно дивлячись на двері. Скрипнула дверна ручка і в хату зайшла сусідка Олена. – Здрастуй! – привіталась вона. – Ой, Віро, як не прийду, у тебе такий порядок, що аж завидки беруть! – Ти тільки подивися! – вона провела … Читати далі

Ліза прийшла на зустріч випускників. Тридцять років минуло… Вона вирішила сходити, щоб привітати улюблену вчительку. Зустріч була зворушлива. Прийшли й хлопці з паралельного класу. Ліза аж стрепенулася, коли побачила Віталія! Своє шкільне таємне кохання… Високий чоловік, з сивиною й акуратною борідкою. Він мало був схожий на того хлопця–бешкетника. В залі було галасливо. Після привітань, всі … Читати далі

Марія ліпила вареники, як раптом на столі задзвонив її мобільник. Номер був незнайомий… Вона помила руки, витерла їх кухонним рушником і здивовано взяла слухавку. – Доброго дня, – почула вона незнайомий чоловічий голос. – Ви сестра Марини Павлюк? – Та-а-к, – несміливо відповіла Марія. – Краще присядьте, – раптом сказав чоловік. У мене для вас … Читати далі

– Дякую, мамо, – Роман підвівся з–за столу і потягнувся. – Я піду, покатаюся трохи. Ти не хвилюйся, я обережно, та й машин увечері вже мало. – Ти як купив машину, то весь час із нею проводиш. А тобі одружитися пора вже! – Матусю, не починай, – Роман підійшов до матері і обійняв її. – … Читати далі

Іван Петрович уперше за стільки років зібрався у місто. Було помітно, що літній чоловік помітно нервує. В очікуванні автобуса він раз у раз пригладжував волосся або струшував зі старого піджака невидимий пил. Всяке може бути, його діти зараз міські, негоже йому показуватися перед ними у неохайному вигляді. Іван Петрович був би й радий залишитися в … Читати далі

– Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм … Читати далі

Уляна намагалася потрапити ключем у замкову щілину, але темрява не давала зробити цього. -Знову лампочка не працює, – бурчала вона. Тишу під’їзду порушила гучна трель дзвінка. Однією рукою тримаючи телефон, Уляна продовжувала спроби відкрити двері. -Мамо, щось термінове? – відповіла вона на дзвінок. -От вічно ти незадоволена! Тобі що не подзвони, ти весь час зайнята! … Читати далі

 Тамаро, я чомусь не зміг зняти гроші з накопичувального рахунку, – повідомив Тамарі телефоном її чоловік Олексій. – А я тобі заблокувала доступ до цього рахунку, – відповіла дружина. – Чому? – Тому, що рахунок називається «накопичувальний», а ти накопичувати не вмієш, тільки витрачаєш. – Відмінно, але якщо ти в нас у родині фінансовий директор, … Читати далі

– Жень, а тобі не здається, що ми добряче переплатили? Вони присіли на сходинці ґанку будинку, обережно, щоб не потрапити заднім місцем у дірки через виламані дошки. Ґанок можна було б назвати різьбленим, якби вибоїни та відлами в цьому різьбленні так не різали очей. Щойно вони оглянули придбаний будинок. Проїхали вони кілька селищ у пошуках … Читати далі

– Доброго дня. Ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима, була немов у заціпенінні. – Вітаю, – насторожено відповіла гості Тетяна. – А Семена вдома немає. Він на роботі. – Я знаю, – у хвилюванні сказала жінка. – Я не до нього. Я до вас. Мені треба з вами поговорити. – Поговорити? – … Читати далі