Романович

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам змінився до невпізнання. Я навіть не думала, що дочекаю такого на старість. Прийшла субота, я була … Читати далі

– Дядечку .. врятуйте мого песика! Він там! Я не знайшов його! – Розмазуючи сльози на брудному обличчі й слізно дивлячись на Олексія, повторював він Рятувальник Олексій вибрався із задимленого будинку, та зняв маску. – Начебто всіх знайшли… – сказав він. Вони тільки-но загасили вогонь, і вже згортали пожежні рукави, а тут раптом хлопчик з’явився … Читати далі

Ольга, проживши з чоловіком майже тридцять років, знала, що й раніше він від неї погулював, але їй і у поганому сні не снилося, що справа може дійти до розлучення. Цю звістку вона отримала напередодні п’ятдесятиріччя. Познайомились вони в інституті. Оля відрізнялася своїм сильним характером, і багато хлопців оминали її. Володимир звернув на неї увагу на … Читати далі

— Мамо, тато, привіт, ви нас просили заїхати, що сталося? — Маринка з чоловіком Толею просто увірвалися в батьківську квартиру. Взагалі-то сталося це вже давно. Мама хворіла, у неї була важке захворювання, друга стадія… Мама пройшла курс хіміотерапії, потім опромінення. У неї була ремісія і волосся вже трохи відросло. Але, схоже, заспокоюватися було рано, мамі … Читати далі

“– Мамо, що це за папірці? Валентина Петрівна зблідла. Забула прибрати, розтяпа! – Та так, нісенітниця якась, – вона спробувала зібрати папери, але Ліда вже читала. – Договір купівлі-продажу? Мамо, ти що, квартиру продаєш? Ліда пройшла до кімнати та зупинилася. На столі лежали якісь документи. – Мамо, що це за папірці? Валентина Петрівна зблідла. Забула … Читати далі

Люба чекала на відпустку і вже за тиждень почала збирати речі. Дві невеликі валізи, її та чоловіка, лежали на ліжку. Звичайно, можна було б взяти одну, але так було зручніше. Чоловік постійно щось втрачав та шукав. Значить, нехай його речі лежать окремо. Та й речей багато не треба, їдуть вони не до моря, а в … Читати далі

Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катюша, доню, ви не могли б із Захаром приїхати сьогодні ввечері до нас? – Мамо, Захар в області, у відрядженні, приїде до вихідних. А що сталося? – Запитала Катя. – Та нічого особливого, просто давно не бачилися. Хоча, деякі новини є. Приїжджай тоді одна, – сказала мати. … Читати далі

– Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Вікторія. – Як ти не розумієш, в тому то і справа. Якщо мама каже “Все … Читати далі

Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю, що таке мало статися, щоб звичайну медсестру викликали до головного лікаря, але воно сталося. Що накоїла-то? – Я? У Олени стали такі круглі очі, що Валентина посміхнулася. … Читати далі

– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб ти зіграла мою дружину. Але не колишню, а справжню. Усього на один вечір. – Навіщо? Що там у тебе відбувається, Віталю? – Та почав зустрічатися … Читати далі