– Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло […]
– Добре, ти поїдеш з нами, але я маю сказати тобі одну річ. Я не зможу стати тобі мамою і не зможу тебе любити, але я буду піклуватися про тебе і ти не повинен ображатися. Адже в нас тобі буде краще, ніж у дитячому будинку
Сьогодні був важкий день. Ваня поховав сестру. Нехай непутню, проте рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і от така трагедія. Віка, як могла підтримувала чоловіка, намагалась більшу частину клопоту взяти на себе. Однак після похорону їх чекала ще одна не менш важлива справа. У Ірини, сестри Вані, залишився маленький син. І всі […]
– Зовсім ми не бідні! – заперечила мати. – Квартира у нас, хоч і двокімнатна, але своя. Я працюю бухгалтеркою. Зарплата цілком нормальна. Так, ми ніколи не шикували, але й у злиднях ніколи не жили. А скоро ти підеш працювати, і ми житимемо ще краще
Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири й ахнула від несподіванки – на порозі стояла її донька і плакала. – Світлано, щось трапилося? – занепокоїлася мати. – Мамо, весілля не буде! Батьки заборонили Роману зустрічатися зі мною… – Навіть так! – здивувалася Наталя Петрівна. – Його батьки сказали, що я йому не пара! […]
Донечко, оскільки брат першим обзавівся сім’єю, то нехай вони уже живуть тут. А тобі дістанеться бабусина однокімнатна квартира, – пообіцяла мені тоді мама. У нас і справді була спадкова однокімнатна квартира, яку мама здавала і отримувала додатковий прибуток. Житло не нове, але я вирішила, що так навіть буде краще, бо мати справу з братом я не хотіла. Тим часом, я також вийшла заміж, і ми з чоловіком пішли на оренду, а одночасно збирали гроші на своє житло. – Дарино, нам не варто ні на кого сподіватися, тим більше на твоїх родичів, – попередив мене мій чоловік. Він як у воду дивився, бо ті події, які стали розгортатися далі, показали, що він був правий
– Ти невдячна дочка. Чого це нашу маму має доглядати невістка, якщо є ти, донька рідна? – заявив мені брат. Я після цього навіть чути про нього нічого не хочу. Мама все життя для нього старалася, фінансово допомагала, дітей йому виростила, а коли злягла – стала йому непотрібною, тоді вони про мене і згадали, хоча […]
– Вадим нам чужий! І не вдавай із себе благородного батька для не рідної дитини! – шипіла Алевтина Ігорівна на сина
Біда прийшла в родину Лариси та Віктора, звідки не чекали. У звичайний будній день, коли чоловік та дружина були на роботі, Ларисі зателефонували. – Ваш син у лікарні, приїжджайте… Дорогою, жінка гадала, що могло статися з її дитиною. У момент, коли надійшов дзвінок, він мав бути на тренуванні. Передчуття біди не відпускало, змушуючи серце знемагати […]
— А куди їй витрачати гроші, якщо вона живе сама? Нехай розщедриться. Ми теж хочемо розважитися.
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя двоюрідна сестра, шепотіла Артему, але досить чітко: — Вона ж працює в банку, у неї там бонуси, премії… Кажуть, Марина вже все оплатила. Уявляєш, яке буде свято? Артем позіхнув і хмикнув: — А куди їй витрачати гроші, якщо вона живе […]
– Мати сплатила вам весілля, моя дружина, Юля, дарує вам медовий місяць, а я, як справжній мужик… Дарую… Квартиру! – Гордо промовив брат, а його дружина від почутого, ледве не втратила свідомість
– Едіку, треба поговорити! – Після привітання на весіллі, дружина, Юля, змінилася в обличчі. Від ввічливої усмішки не залишилося й сліду. – Ходімо, вийдемо на вулицю. Щось душно у кафе! – Про що поговорити? – сяючи та обіймаючи молодих, спитав Едік. – Звідки ти взяв такі гроші? Не надто коштовний подарунок молодятам?! – прошипіла Юля. […]
– А що, у нареченого сім’я зовсім злиденна? – Зарозуміло видала сваха
…І це за місяць до весілля! – Олена майже кричала, відвертаючись від Сашка. – Та мені вже байдуже, – Сашко заклав руки за спину, ніби намагаючись знайти в повітрі хоч якусь опору. – Хочеш ти чи не хочеш, але мене та мою матір ображати не треба.! – Ображати? – Олена недовірливо дивилася на нареченого. – […]
Коли Марина вперше побачила на зупинці ту дівчинку з великим рожевим рюкзаком — подумала, що, певно, хтось загубився. У дитини була така бліда мордочка й насторожений погляд, що мимоволі захотілося дістати цукерку чи хоч якийсь пиріжок. Але Марина лише тихо видихнула, сіла на лавку поруч і зробила вигляд, що чекає автобуса. Насправді вона йшла з магазину пішки — автобус давно проїхав.
Коли Марина вперше побачила на зупинці ту дівчинку з великим рожевим рюкзаком — подумала, що, певно, хтось загубився. У дитини була така бліда мордочка й насторожений погляд, що мимоволі захотілося дістати цукерку чи хоч якийсь пиріжок. Але Марина лише тихо видихнула, сіла на лавку поруч і зробила вигляд, що чекає автобуса. Насправді вона йшла з […]
Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Проте її життя викликало неабиякий інтерес, одні подейкували, що доньку вона удочерила, бо дівчина зовсім не подібна на неї. Інші казали, що це дитина її непутящої сестри. А ще інші переконували, що точно знають, що Ксенія розлучена, а чоловік її зрадив і пішов до іншої, от вона тепер нікому і не довіряє. Так і губилося товариство в здогадках, бо жодну з чуток Ксенія і не підтверджувала, і не спростовувала
Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Цим дівчина і викликала неабиякий інтерес у співробітників. Всі гадали – одружена вона, розлучена чи ще незаміжня? На пальці обручки […]