Романович 
– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти б. – А тут інші штори повісити. А цю тумбу перефарбувати. Ой.., а чого поличка для взуття облізла? – Так задумано, – відповіла Вероніка. …Вероніка впала на диван у кімнаті й задоволено оглянула виконану роботу. … Читати далі
– Ти не моя мама! Залиш нас із татом у спокої! Іди геть! – чула кожна жінка, яка побажала ділити дах, хліб і розкладний диван з Антоном. Маленька Агата злісно шипіла, кидалася словами і дорогими плюшевими зайцями, а іноді й важким гострим пластиком, варто було кандидатці на роль мачухи переступити поріг їхньої малометражної панельної фортеці. … Читати далі
– Ну, що, відпустиш дружину? Лише на один день. Забираю домробітницею, поверну королевою. – Яка домробітниця? – Катюшко, ну ти сказала! Михайла мого збентежила. Я й сама не хочу їхати, прожила без цього стільки років, і зараз ні до чого по салонах красу наводити. – По-перше, не по салонах, а в моєму особистому салоні. По-друге, … Читати далі
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я у справах, але на обід буду. Так що поквапся. Чоловік поїхав, а я прийнялася до роботи. Знаю, що моя свекруха любить голубці, тож я швиденько стала і накрутила. Заодно ще борщику зварила, салат, … Читати далі
У день похорону дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці Лільці. — Тихіше, — шикнула та у відповідь. — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами залишилися. — Ось побачиш, — продовжувала Тося. — Він на … Читати далі
Марія їхала автобусом з Італії, тримаючи біля грудей сумочку, у якій лежали акуратно складені євро. Вона поверталася додому після двадцяти років заробітків. Не остаточно, ні. Просто вирішила зробити сюрприз. Двадцять років! Весь цей час вона щоліта приїжджала всього на два тижні: швидко обійняти дітей, дати гроші на господарство – і знову назад, у чужі стіни, … Читати далі
Рома, нас батьки запрошують до них, у заміський будинок, на Новий рік! Тато гірку збудував, та й поруч гірки, ліс, – захоплено ділилася з чоловіком Настя. – Поїдемо? – Ти ж знаєш, – м’яко відсторонився від дружини чоловік. – На Новий рік до нас приїдуть мої батьки й сестра з родиною. – Та вони вже … Читати далі
— То чого це ти стала? Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру. Я стояла серед руїн. I це не перебiльшення. Справжнiй безлад: брудний посуд, порожнiй … Читати далі
— Мамо, ну а ти перед ким вихваляєшся? Ти ці дрова на собі тягаєш, а цей… пузо он відростив і сидить задоволений. — Тетянко, та він на роботі, важко йому, втомлюється. Я трохи, разів десять всього сходила.я — Разів десять? А він після роботи не може ці десять разів сходити? У вас же тачка є, … Читати далі
– Рито, ти не повіриш! Я тільки-но бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! Якби я не знав, що в тебе немає матері, я б грішною справою подумав, що то вона… – А в тебе випадково старшої сестри немає? – Чоловік Максим підійшов ззаду з візком, куди вже встиг накидати продуктів. – Що? … Читати далі