— Твоя мати сьогодні влаштувала скандал моїй мамі, приїхавши до неї на роботу! Вона звинувачувала її в тому, що вона мене погано виховала! Слухай! Якщо ти з нею не розберешся, то вона взагалі більше не з’явиться у нас на порозі! Мене це все вже дістало! Ці слова не просто зустріли Стаса, вони збили його з […]
– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася
– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася В останній рік мама дуже часто хворіла. У ті дні, коли вона лежала в лікарні, Тася залишалася вдома з вітчимом – дядьком Мишком. Він, як завжди, багато працював: йшов з дому о сьомій ранку, повертався о восьмій вечора. Тож Тася, вважай, […]
“Поки молодята були у весільній подорожі, теща розкрила конверти, та записала в зошит, хто скільки подарував…
“Поки молодята були у весільній подорожі, теща розкрила конверти, та записала в зошит, хто скільки подарував… Найкращі пакетні тури Марина та Ігор повернулися з медового місяця засмаглими та щасливими. Відчинили двері своєї квартири, внесли валізи, і жінка одразу відчула щось дивне. Запах свіжості. Занадто чисті підлоги. Розставлені по поличках книги, які вони залишали безладно. – Мама приходила, – видихнула […]
Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити
“– Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити Неприємним дзвоном сповістив дзвінок про те, що хтось прийшов. Люся скинула фартух, витерла руки й пішла відчиняти двері. На порозі стояла дочка разом із хлопцем. Жінка впустила їх у квартиру. – Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка […]
Степан останні три роки жив так, ніби його вже не було. Після того, як його Нінка пішла із життя, а пішла вона тихо, уві сні, навіть не розбудивши його, він ніби застряг десь на межі життя. Вставав, топив піч, варив кашу… А навіщо? Незрозуміло
Степан останні три роки жив так, ніби його вже не було. Після того, як його Нінка пішла із життя, а пішла вона тихо, уві сні, навіть не розбудивши його, він ніби застряг десь на межі життя. Вставав, топив піч, варив кашу… А навіщо? Незрозуміло. Село їх теж ішло з життя потихеньку. Після пожежі минулого року, коли пів […]
– Мамо, ви для себе його на світ приводили, а не для мене, от і колотіться зі своїм Женькою самі! А мені треба відіспатися перед навчанням
Мамо, ви для себе його на світ приводили, а не для мене, от і колотіться зі своїм Женькою самі! А мені треба відіспатися перед навчанням. – Глібе, ну я ж не так часто тебе прошу! Усього разочок його до школи відвести. Все-таки перше вересня, усі будуть із батьками… – Так, з батьками, – перервав Марину […]
-Виходить, я теж нічого з себе не представляю
Про те, що вона нічого з себе не представляє, Віра дізналася в п’ятницю, проводячи в колі подруг найчудовіший з вечорів за останні кілька місяців. Вони давно не зустрічалися, що не дивно: у Віри було четверо дітей і чоловік, який пропадав на знімальному майданчику з ранку до ночі, намагаючись забезпечити сім’ї гідне існування. Не те, щоб […]
– Зрозумій: зрадив він, ця жінка тут зовсім ні до чого. Розлучайся і справа з кінцем. – Як ти з татом? – Так. Для мене жити в обмані було неприпустимо
– Зрозумій: зрадив він, ця жінка тут зовсім ні до чого. Розлучайся і справа з кінцем. – Як ти з татом? – Так. Для мене жити в обмані було неприпустимо – Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! […]
— Чому ти дивишся на всіх, як вовк? Що ми тобі поганого зробили? Чому не поговориш, не посміхнешся? Чи не подобається тобі у нас? Ми нікого не тримаємо
— Господи, та у нас своїх троє!Настя важко сіла на диван. Схопилася за голову. Федір похмуро, з-під лоба подивився на неї. — То що мені тепер робити? У дитячий будинок її відвезти? Василь мені все ж таки братом був… — Братом! Ти коли востаннє бачив цього свого брата? Років десять тому? Він і з’являвся до […]
Особисто для мене посмішки «сонячних людей» набагато приємніші за гумові посмішки, які все частіше натягують люди, що нас оточують, проклинаючи нас за очі останніми словами
У нас в офісі був хлопець. Ну як хлопець… дорослий чоловік, 36 років. Але він був незвичайний. Якщо говорити прямо, то людина була дурною від природи. Ну ось зовсім нерозумний! Але я взяв його на роботу ще 6 років тому і жодного разу не пошкодував. Найцікавіше, що він знав, що дурний від природи і не […]