Романович 
Олена стояла біля вікна своєї порожньої квартири і дивилася на двір, де колись гралися її діти. Тепер Міші двадцять років, він працює в Луцьку, а Каті вісімнадцять — вчиться в університеті. Квартира здавалася величезною і незатишною без їхнього сміху, без постійної метушні, без гори підручників на столі. Багато років тому, коли народився Міша, вона залишила … Читати далі
Яні на двадцятиріччя батьки подарували шикарний подарунок – квартиру. — Донечко, ця квартира – твоя впевненість у майбутньому. Що б не сталося, ти нізащо її не продавай. Зате тобі завжди буде, куди повернутися. Цю настанову мама сказала Яні, коли віддавала їй ключі від квартири. — Ти знаєш, що в житті трапляється всяке. І що все … Читати далі
— Мамо, твій чоловік до мене чіпляється…, — прошепотіла Ірочка мамі на кухні, коли вітчим вийшов. — Що ти вигадуєш! Так і хочеш нас посварити. Якщо Олег дізнається, що ти вигадуєш, збере речі і піде. Вперше в житті вдалося влаштувати особисте життя, пораділа б за матір. Олег ставиться до тебе, як до рідної дочки. Матеріально … Читати далі
Я та сама донька, яка відправила маму на заробітки. Але ви не думайте, що хотіла, аби ненька заробила грошей мені на квартиру чи на машину. Просто розуміла, що це для мами єдиний шанс бодай трішки пожити для себе та почуватися по-справжньому щасливою. Мама рано вийшла заміж, у 19. А у 20 вже народила мене. Навіть … Читати далі
“-Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір … Читати далі
“– Ми до вас у гості, а ви навіть шашлики не зробили? – Скандал почався з порога – Тимофій, ти пам’ятаєш, у п’ятницю до мене Ліка з Андрієм приїдуть? – невинно спитала Віра, поки мила яблуко на кухні. Якби ви знали, як він сподівався, що вони забудуть. Що придумають справи, раптово захворіють, поїдуть в село … Читати далі
– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою … Читати далі
– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне.За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда, з погаслими очима. Вона майже не розмовляла, лише кивала у відповідь на запитання. Дзвінок пролунав о пів на дванадцяту ночі. Дарина тільки-но задрімала під рівне дихання чоловіка, і різкий дзвінок телефону змусив її здригнутися. Серце тривожно … Читати далі
Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти одразу не бурчи, гаразд?!– Так зрозуміло… – одразу здогадався Петро. – Гроші потрібні? – Ага… – пробурмотів Олег.– І скільки ж тобі треба? – запитав батько. – Усього пʼятсот гривень! … Читати далі
Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла. Через секунду з кухні долинув крижаний голос чоловіка. Стас не кричав. Ніколи. Він не був з тих, хто б’є посуд або махає кулаками. Стас був «інтелігентною» людиною, айтішником, «добувачем». Його зброєю були презирство і гроші. Точніше, їх тотальний контроль. — Так, Стас? — вона увійшла на кухню, … Читати далі