Романович

Іван стояв під навісом, де п’ятнадцять років лежали дубові дошки, перекладені латами, вкриті старим толем. Толь давно розповзся, дощі і сніги зробили своє, і дошки потемніли, посіріли, де-не-де взялися зеленим мохом. – Не говори дурниць, Марійко, – тихо відповів він, не обертаючись. – Це я кажу дурниці – Ти. – Добре, тоді скажи мені розумне. … Читати далі

Ювілей свекра, Михайла Ілліча, святкували на широку ногу: орендована банкетна зала, офіціанти в білих сорочках і безкінечний потік тостів. За великим овальним столом зібралися обидві родини. Рідня Андрія — галаслива, переконана у власній особливості й закохана в увагу — зайняла майже весь простір. Батьки Ірини — колишній інженер Василь Петрович і вчителька літератури на пенсії … Читати далі

— Твоя частка на ремонт — це половина вартості нової машини, і внести її ти маєш до кінця цього тижня, бо майстри чекати не стануть, — спокійно мовив Степан і відправив до рота шматок домашнього пирога. Олег аж поперхнувся чаєм і повільно поставив горнятко на кухонний стіл. На старій кухні батьківського дому смачно тхнуло смаженою … Читати далі

Наречена вже стояла біля церкви, коли стара баба Ївга раптом висмикнула з її вінка гілочку барвінку й стиснула її в зморшкуватому кулаці. Соломія навіть не встигла відсторонитися. Навколо гомоніли гості, десь поряд тюкав скрипаль, а в повітрі пахло воском і мокрою після дощу травою. – Дитино, ти ще не знаєш, що ця квітка може розповісти … Читати далі

— Андрію, ну ти ж у нас дорослий чоловік, у тебе все налагоджено і стабільно, а Олені зараз дуже непросто, у неї двоє дітей, і та затишна квартира в гарному районі потрібна їй набагато більше, ніж вам із Марією, — Валентина Петрівна обережно, майже непомітно змахнула крихти зі столу в долоню й подивилася на мого … Читати далі

У сорок два роки багатодітна мати з Полтавщини дізналася, що чекає десятого малюка. А ввечері сусідка прибігла з новиною: чоловік повернувся з заробітків й привів молоду дівчину. Те, ким виявилася гостя, змусило замовкнути навіть найзавзятішу пліткарку села. Того дня Олена двічі сіла на лаву біля криниці й обидва рази не змогла встати відразу. Лікарка була … Читати далі

— Невістко! До світанку маєш насмажити свіжої риби на десятьох, і щоб була з цибулькою та золотистою скоринкою! — гримнув свекор о першій годині ночі так, що аж шибки задзеленчали. Великий пластмасовий бак із гуркотом гепнувся просто на чистий доріжковий килимок посеред коридору. З-під сірої мокрої мішковини визирнув слизький темний хвіст сома, вимазаний річковим мулом … Читати далі

— Алло, Ірино? А чому мати слухавку не бере? Я їй дзвоню вже цілий день, а там усе «не абонент», — голос Ганни Михайлівни, тітки Ірини, був не стурбований, а радше роздратований. — Добрий день, Ганно Михайлівно. Мамі зробили операцію. Поки що вона не може відповісти на ваш дзвінок. — А сьогодні яке число? — … Читати далі

Шість років тому сестра відбила в мене багатого нареченого. Тепер, у день прощання з нашою мамою, вона з’явилася з ним під руку й промовила: «Тобі вже тридцять вісім, а ти досі сама». Я лише усміхнулася й гукнула свого чоловіка. Коли сестра його побачила, вона зблідла. Шість років тому моя сестра відбила в мене багатого нареченого. … Читати далі

Коли жінка мовчить у відповідь на брехню, це зовсім не означає, що вона нічого не розуміє чи не бачить, просто в ту мить вона вже викреслює тебе зі свого майбутнього назавжди. — Нам потрібно поговорити, — сказав Андрій, завмерши на порозі. У його очах читалася розгубленість, а в пальцях він стискав обгортку букета білих тюльпанів. … Читати далі