Романович

Єлизавета Іванівна плакала на весіллі сина: не таку невістку вона хотіла. І скільки вона не переконувала сина, що не пара вона йому, все марно. Сашко завжди був непокірливим сином і все робив так, як вважав за потрібне. А з матір’ю взагалі він мав натягнуті стосунки. Бачились рідко, а лаялися часто. Обидва з характером і своїм … Читати далі

Через тиждень, як мене не стане, прийде до дверей білий кіт. Впусти його, він щастя принесе! – наказав Іван. Кіт не міг дзвонити у двері!.. Проте дзвінок пролунав, вона могла поклястись! Побігла відкривати, не питаючи. Нікого немає. І тут погляд ковзнув униз. Усередині все похололо, сильно закололо серце. Так не буває. Чи буває? А вона … Читати далі

Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові». – Прости його, Господи! – Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Могилу колишнього чоловіка вона побачила випадково, відвідувала на цвинтарі батьків. Здавалося б, ну, побачила та побачила, що такого? Вони давно вже … Читати далі

Наталя переглядала сайти весільних суконь. Цього разу Вадим точно зробить їй пропозицію. Три роки разом живуть, побут налагоджений. Квартиру зібралися в іпотеку купувати, на початковий внесок накопичили. Вадим усі дні якийсь задумливий ходить, так ласкаво дивиться, що у Наталки все всередині застигає. Наталка недавно зайшла на кухню, він сидів у ноутбуці і розглядав обручки, Наталка … Читати далі

– Марку, мені не сподобалася та дівчина, яку ти вчора привів до нас додому, – сказала Софія Антонівна синові. – Мамо, мою наречену звати Арина, – спокійно відповів він. – Арина! Ім’я якесь старовинне. Арина! – Зневажливо пирхнула мати. – Так, мою дівчину звуть Арина Олександрівна Корабльова. А через півтора місяці вона буде Романова, – … Читати далі

– Ви до кого? – кинув хлопець за стійкою, не відриваючи погляду від свого смартфона. Його модна стрижка і брендова толстовка кричали про власну важливість і повну байдужість до навколишнього світу. Єлизавета Андріївна поправила просту, але добротну сумку на плечі. Вона навмисне одягнулася так, щоб не привертати уваги: скромна блузка, спідниця трохи нижче коліна, зручні … Читати далі

— Ми, купимо вам квартиру, – сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, – трикімнатну, у гарному районі. Але тільки з умовою, що у вас буде контракт. Сама зрозумій, скільки зараз розлучень, ми будемо вкладатися, а потім що? Неприємно було, ми з Денисом ще й одружитися не встигли, як нас уже розвели, але справедливість слів … Читати далі

Олеся ненавиділа всіх, а особливо свою мати. Вона точно знала, що коли виросте і вийде заміж, то обов’язково її знайде. Ні вона не збиралася кидатися їй на шию і кричати: – Привіт, матусю. Вона збиралася трохи спостерігати, а потім помститися їй. За всі роки, які вона провела в дитячому будинку, за те, що поки Олеся … Читати далі

– За що?.. Я ж тобі все давав. – Ти видавав мені по тисячі на продукти, – сказала я без жодного виразу. – А я за твоєю спиною скуповувала акції твоєї компанії. Тебе звільнено… – Ось, тримай. Зім’ята тисячна купюра летить на кухонний стіл і завмирає біля самого краю, ніби роздумуючи, чи не впасти на … Читати далі

– Коли ж тебе не стане? – прошепотіла невістка. Її дихання було теплим і пахло дешевою кавою. Вона думала, я у відключці, просто тіло, напхане ліками. Але я не спала. Я лежала під тонкою ковдрою, і кожен нерв у моєму тілі перетворився на натягнуту струну. Під долонею, прихований від чужих очей, лежав маленький холодний прямокутник … Читати далі