Романович 
“-Доброго вечора. Не завадили! – єхидно сказала жінка. – Значить ти нова щаслива дружина. Ну, вітаю! Дай Боже вам щастя, як кажуть. Ви тут дещо забули. -Забули? – здивувалася Олена. – Що забули? -Ну як, у нього ще діти, ось, будь ласка. Дівчатка, проходьте! Олена варила борщ на своїй затишній кухні і щохвилини підбігала до … Читати далі
“– Ну, що, Миколко, ти дуже хотів дитину? Навіть двох? Я тебе скоро порадую! – так подумала Яна, яка прагнула помсти – А Янка твоя виявилася пустоцвітом, – зневажливо промовила свекруха. – Що ж тепер поробиш! – пригнічено відповів Коля. Все це, звичайно ж, не призначалося для вух молодої жінки: просто вона виявилася не там … Читати далі
“-Ви до кого? – Марія Федорівна разом із Миколою вийшли на ганок і дивилися на гостю. -Я до Марії Федорівни! Я внучка, точніше, правнучка її. Я онука Олексія – старшого сина Марії Федорівни Марія Федорівна сиділа на лавочці, залитій сонцем, і насолоджувалася першими теплими днями. Ну ось і настала весна. Тільки одному Богові було відомо, … Читати далі
“Я сьогодні із свахою розмовляла. Вона мені все розповіла! – раптом сказала свекруха. – От мені й цікаво стало, що тепер мені дістанеться? Надя смажила котлетки на вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Добрий вечір, Світлано Сергіївна. Заходьте! – запросила невістка. – Я якраз вечерю готую. Свекруха зайшла на кухню, сіла … Читати далі
“-Дивись, як вирядилася, – пробурчала одна стара. – До кавалера напевно побігла. Ні турбот, ні тривог. Одні гулянки на умі. – Твоя правда, пурхає по життю як метелик. Нічого їй не треба. Вбратися, нафарбуватися і шусть з дому на цілий день Настя підфарбувала губи, глянула в дзеркало. Все. Можна на роботу. Вона випурхнула з під’їзду … Читати далі
“Ба, смійся! Люблю твій сміх – Алло, бабусю, це Сашко! Ба, я у в’язниці! – Де ти, любий?! – У в’язниці! У твоїх конкурентів, бабусю! – Нічого не розумію! Сашко, тобі потрібна допомога?! – Вже нічого не змінити. Суд так вирішив. – Сашко, я хвилююся! Який суд? – Батьківський! Вони відвезли мене на канікули до … Читати далі
“– А я тобі тепер не мама! Бабусею, можливо, Маринці й залишуся, а для тебе я з цього дня – Єлизавета Марківна! Або взагалі ніхто, так навіть краще – Розумієш, квартиру цю доведеться продати, – Семен дивився в підлогу, не підіймаючи очі, – і машину теж. Ці люди нам спокою не дадуть. Не тільки я … Читати далі
«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і страху на порозі будинку малюка. Мати хлопчика, мабуть, мала ще якісь залишки совісті, тому загорнула … Читати далі
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса буде – город, ягоди, гриби у лісі збирати можна Галина лише почала звикати до пенсійного … Читати далі
“– Ну, ви мене назад у дитбудинок віддасте? Та тітка сказала, що ви поспішили, взяли мене, бо не знали, що дитина народиться. А я не свій… Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони всією родиною вечерятимуть. Дивно, що Славко сьогодні так тихо грається у своїй кімнаті? Зазвичай, коли … Читати далі