– До якої Канади? А квартира? – кричав син, щойно дізнався про мої наміри
«Мамо, а можна ми поки у тебе поживемо?» Я й гадки не мала, що почую таке питання саме тоді, коли нарешті наважилася змінити своє життя. Від самого початку війни я жила наче на голках. Нерви були натягнуті, як струни. Мало того, що щодня боялася за сина, якого могли мобілізувати у будь-який момент, так ще й … Читати далі