Романович

На збoрах голова сільради кuпів від обуpення: – Щo будемо рoбити з Надією Іванівною? Пiсля інcyльту нe піднiмається з лiжка. Адже ж жінка мaла п’ятеро дiтей. Подзвoнили дочці, але та скaзала: дoглядати нe бyду, а нaйму людuну – за її грoші. – Будем oформляти в iнтернат. Надію Іванівну не встuгли відправити до iнтернату. Голова сільради … Читати далі

Маленька донечка пoкійної не відходила від дoмoвини, постійно тихенько плакала. «Тихенько, моя мама спить, бо її болить голівка, — просила хористів, котрі співали панaхиду, прикладаючи маленький пальчик до вуст. — Як мама встане — будемо співати «Коровай». Дитина думала, що в неньки день народження, адже кругом багато квітів і горять свічки,та нaжаль це було стpашне … Читати далі

Той день Ліля згадувала кожного дня протягом 14 років. Був останній день зими, коли вона народила донечку. – Ой, яка красуня, – мовила медсестра, принісши їй згорток, в якому посапувало дитя. – А яке волоссячко має. – Негайно заберіть і більше не смійте навіть близько приносити, – закричала Валентина Іванівна, мама Лілі. – Ми ж … Читати далі

Юля закінчувала другий курс історичного факультету престижного столичного вузу, коли якось в бібліотеці познайомилася з Максимом. Високий та чорнявий хлопець з очима кольору неба відразу їй сподобався. І, як згодом виявилося, ця симпатія була взаємною. Юнак навчався на юридичному факультеті і збирався йти слідами батьків – відомих в області адвокатів. Вони часто гуляли містом, милувалися … Читати далі

Вікторія розраховувалася на касі за товар, і раптом відчула погляд, який пронизував її наскрізь. У супермаркет її повів син Андрій, терміново йому захотілося колу, але Вікторія запропонувала взяти краще сік, та й прикупити зразу продуктів додому. Вона підвела голову і побачила знайомий погляд сірих очей. Цей погляд був із юності, зі шкільних часів. Вона впізнала … Читати далі

Я прожив шість десятків років, із яких майже сорок був упевнений: головне в житті — це близькі люди. Здавалося, що старість буде м’якшою, якщо поруч будуть діти, вірна дружина, друзі, з якими можна посидіти за душевними розмовами й підняти келихи за добрі миті. Думав, що варто лише берегти стосунки — і самотність ніколи не наздожене. … Читати далі

Після весілля у нас з чоловіком народилися хлопчики. Різниця у віці у наших дітей п’ять років. Коли вони були маленькими, ми намагалися весь вільний час проводити з ними. Синочки росли радісними і здоровими, я так любила дбати про них. В першу чергу, я вважаю, що ми з чоловіком забезпечили своїм дітям щасливе дитинство. Іноді коханий чоловік … Читати далі

Дід Микола сумний та похмурий сидів на старій, вже давно перекошеній лавці біля свого колись ошатного тину і спостерігав, як на сусідньому подвір’ї гралися дві маленькі, гарненькі та щасливі дівчинки років шести. Одна сплела з польових квітів великий яскравий віночок, причепурила до свого русявого волоссячка, її сестричка зосереджено штовхала маленьким патичком їжачка до тину. Раптом … Читати далі

Мені 60 років і я дожилася до того, що рідна донька зі мною не розмовляє. Днями зустріла я Тетяну в магазині, я їй: «Таня, привіт, як ти?». А вона мовчки розвернулася і пішла від мене в іншу сторону. Рідна дочка! Я з приятелькою була, так незручно! Як так можна з матір’ю, просто не уявляю. Тетяні … Читати далі

Мама моя нещодавно занедужала. Сумує дуже, хоче побачити Наталю. Але сестра вже багато років не їде в село до батьків, бо я тут живу в їхній хаті. Моя старша сестра ще молодою поїхала в місто, покинула батьківський дім, там вийшла заміж, з чоловіком купила квартиру. Має Наталя троє діток. Роки минали, діти роки, в місці … Читати далі