Романович

— Ти серйозно вважаєш, що твій манікюр та дорогі туфлі дають тобі право обкрадати мого чоловіка?! Денис виснажується на двох роботах, віддаючи останні копійки на твою дитину, поки ти тут розкішно відпочиваєш! У нього тепер нове життя і нова сім’я, і ти не маєш права забирати у нас те, що належить нам за законом! Недільний … Читати далі

Дитинство Олени минуло у двокімнатній квартирі на лівому березі Києва. Там вона робила перші кроки, вчилася читати, пішла до школи. Дівчинка виросла, але так і не опанувала жодної домашньої навички. Зоя, її мати, жінка з вогнем у погляді й вічно нафарбованими віями — щиро вважала: донька має бути красивою, освіченою й легкою. Тримати виделку правильно … Читати далі

В неділю, ні світ, ні зоря, до мене прийшла моя сваха. Я в гості її не запрошувала, тому була відверто здивована таким її раннім візитом. Надворі ще тільки починало сіріти, сонце навіть не показалося з-за горизонту, а в мої двері вже наполегливо катали. Я накинула халат, поспіхом ступаючи по холодній підлозі, й відчинила. На порозі … Читати далі

— Олено, ну що це за колір такий, га? Це не кімната, а приймальня лікарні якийсь. Ми тобі нормальні шпалери привезли — теплі, з гілочками. Свекруха, Тамара Семенівна, стояла посеред моєї вітальні й тримала рулон шпалер так, наче це був кубок за перемогу в чемпіонаті з правильного життя. Я якраз докочувала валиком другу стіну. Світло-сірий, … Читати далі

Якби я знала, що все так повернеться, я, можливо, навіть додому не їхала… Але я щиро вірила, що мене вдома чекають і люблять. Двадцять років я прожила в Італії. Усі ці роки в мене була одна-єдина мрія — збудувати великий будинок, у якому житиме вся моя родина. Родина в мене невелика. Лише донька, зять і … Читати далі

— Світлано, привіт. Мама хоче зустрітися завтра ввечері. Це стосується Артема і спадщини. Будь ласка, приїжджай до нашої старої квартири о сьомій. Це в твоїх інтересах. Світлана сиділа на веранді, розглядаючи пожовклий від часу родинний фотоальбом, коли на екрані телефона висвітилося повідомлення від колишнього чоловіка. Вони не спілкувалися понад три роки — відтоді, як Олег … Читати далі

— Я думала, у тебе бодай крапля совісті є, — раптом вимовила вона, і в її голосі почулися сльози. — Дивишся на мене своїми чесними очима й робиш вигляд, що нічого не розумієш. Тобі мало чоловіків у цьому місті? Навіщо ти лізеш у чужу родину? У нас скоро буде малюк, розумієш ти це чи ні?  … Читати далі

Коли три роки тому Максим з’явився в житті Альони, він здався їй втіленням надійності. Статний, упевнений у собі, із розмовами про масштабні бізнес-проєкти та велике майбутнє. Проте невдовзі після заручин у його справах почалася «тимчасова темна смуга». Крок за кроком, Альона,  успішна перекладачка-фрилансерка,  перебрала на себе оплату їхнього спільного побуту, оренди житла і навіть його … Читати далі

День видався особливим, він зовсім не був схожим на інші. — Бери старі речі, на вихідних їдемо до мами на дачу, — голос Олега пролунав будденно, поки він, не відриваючись від смартфона, гортав стрічку новин. — Виїжджаємо в п’ятницю ввечері. Я ледь не випустила кухонний рушник, який саме складала. Поставила сковорідку на підставку з таким … Читати далі

Галина стояла біля вікна у вітальні своєї свекрухи, ретельно натираючи скло сухою ганчіркою. Останні кілька місяців видалися важкими, робота забирала багато сил, але жінка завжди знаходила годину, щоб прибігти на інший кінець селища. Олена Петрівна останнім часом зовсім здала, рідко виходила на подвір’я, більше сиділа в кріслі біля телевізора або просто дивилася в одну точку. … Читати далі