Романович

– Ні, доню, ти не маєш рації. Потрібно допомагати сестрі, – засуджувала мене мати. – Як не стане нас із батьком, хто в тебе залишиться? Тільки сестра, тож треба допомагати! – Мамо, скажи, що ти пожартувала? Ти пропонуєш мені віддати Тетяні накопичені гроші? – жахнулася я. – Я їх по гривні збирала, а ти пропонуєш … Читати далі

– Юро! Ні та ще раз, ні! — обурена Таня стояла у дверях на кухні. – Ну Танюш, мама дуже хвора! — Юра тиснув на жалість, але дружина не здавалася. – Ти уявляєш, що тут буде? Твоя мати й так суне свій ніс у наше життя, хоча живе на іншому кінці міста. А якщо переїде … Читати далі

Дванадцять років тому я ухвалила нелегке рішення — вирушила на заробітки за кордон. Ми з чоловіком почали будувати будинок, вже звели перший поверх, та придбали основні будматеріали, але ціни різко злетіли. Тоді я зрозуміла, що потрібно не лише завершити будівництво, а й допомогти нашому синові, якому виповнилося вісімнадцять років. Це рішення далося мені дуже тяжко, … Читати далі

– Так… Не зрозуміла… А що з дверима? Чи зсередини закриті? – дивувалася Ольга, намагаючись вставити ключ у замкову щілину. – Це ще що за номери? Не встигла вона зрозуміти, що відбувається, як двері відчинилися, і їй назустріч випурхнув колишній чоловік Валерій, який зі скандалом розірвав їхній шлюб, і пішов два місяці тому до іншої. … Читати далі

– Ну що, гості дорогі? Наїлися? Напилися? Догодила я вам? – Запитувала Юля, ставши на чолі великого столу. – Так, сестричка, — сказав Борис, — ти, як завжди, на висоті! – Згодна на всі сто! – Підтримала брата Наталя. – Ми з тобою в матері вдвох готувати вчилися, але у мене так смачно ніколи не … Читати далі

Я ніколи не вчилася на кухаря, але з дитинства любила допомагати мамі на кухні, тож вона мене навчила всіляким кухарським секретам. Я легко могла зварити наваристий борщ, посмажити пиріжки з різними начинками та млинці, а також пекла торти, від яких усі мої друзі були в захваті. Найбільше я любила готувати манти. Коли я познайомилася з … Читати далі

Наталя протерла очі, потяглася і подивилася на годинник. За вікном дрібний дощ тихо стукав по даху. Тиша в будинку говорила, що всі ще спали. – О пів на сьому. Сьогодні вихідний, можна поспати довше, – подумала Наталя, та повернулася на бік. Але сон перервав дзвінок телефону. Наталя різко підвелася, намагаючись знайти, звідки долинає звук. Апарат … Читати далі

Олена Василівна стояла біля вікна і дивилася на опале листя. У руках вона тримала банку з огірками – останні заготівлі цього року. – Ну ось, закінчила, – втомлено промовила Діана, увійшовши в будинок. – Тепер можна й відпочити. – Молодець! – похвалила її мати. – Стільки роботи зроблено, на всю зиму солінь та варення тепер … Читати далі

– Це що, вчорашній суп? – похмуро запитав Василь.– Так, вчорашній, – відповіла я, яка метушилася на кухні. – Не їстиму, – відсунув він від себе тарілку. – Нормальні дружини щодня щось нове готують. А ти… – Васю, – стомлено зітхнула я, – та коли мені встигнути? Двоє маленьких дітей, ще я і підробляю. – … Читати далі

– Як же так, синку? Федір сів навпроти сина, поки його дружина Олена подавала Сашкові тарілку з їжею. На вечерю вона приготувала пюре з котлетами та, як знала, наліпила трохи більше Федір ще спитав у дружини, куди стільки. Не з’їмо ж. А за пів години пролунав дзвінок у  двері, а на порозі був їхній син із … Читати далі