Романович 
– Ну що, гості дорогі? Наїлися? Напилися? Догодила я вам? – Запитувала Юля, ставши на чолі великого столу. – Так, сестричка, — сказав Борис, — ти, як завжди, на висоті! – Згодна на всі сто! – Підтримала брата Наталя. – Ми з тобою в матері вдвох готувати вчилися, але у мене так смачно ніколи не … Читати далі
Я ніколи не вчилася на кухаря, але з дитинства любила допомагати мамі на кухні, тож вона мене навчила всіляким кухарським секретам. Я легко могла зварити наваристий борщ, посмажити пиріжки з різними начинками та млинці, а також пекла торти, від яких усі мої друзі були в захваті. Найбільше я любила готувати манти. Коли я познайомилася з … Читати далі
Наталя протерла очі, потяглася і подивилася на годинник. За вікном дрібний дощ тихо стукав по даху. Тиша в будинку говорила, що всі ще спали. – О пів на сьому. Сьогодні вихідний, можна поспати довше, – подумала Наталя, та повернулася на бік. Але сон перервав дзвінок телефону. Наталя різко підвелася, намагаючись знайти, звідки долинає звук. Апарат … Читати далі
Олена Василівна стояла біля вікна і дивилася на опале листя. У руках вона тримала банку з огірками – останні заготівлі цього року. – Ну ось, закінчила, – втомлено промовила Діана, увійшовши в будинок. – Тепер можна й відпочити. – Молодець! – похвалила її мати. – Стільки роботи зроблено, на всю зиму солінь та варення тепер … Читати далі
– Це що, вчорашній суп? – похмуро запитав Василь.– Так, вчорашній, – відповіла я, яка метушилася на кухні. – Не їстиму, – відсунув він від себе тарілку. – Нормальні дружини щодня щось нове готують. А ти… – Васю, – стомлено зітхнула я, – та коли мені встигнути? Двоє маленьких дітей, ще я і підробляю. – … Читати далі
– Як же так, синку? Федір сів навпроти сина, поки його дружина Олена подавала Сашкові тарілку з їжею. На вечерю вона приготувала пюре з котлетами та, як знала, наліпила трохи більше Федір ще спитав у дружини, куди стільки. Не з’їмо ж. А за пів години пролунав дзвінок у двері, а на порозі був їхній син із … Читати далі
– І що вона тобі відповіла? – Герда Василівна поставила перед дочкою тарілку із гарячим борщем. – А що вона може відповісти? – Аля з досадою поклала телефон на стіл. – Мовчить, у вічі не дивиться. Ходить така задоволена своїм величезним будинком. – Уявляєш, мам, шість кімнат! Шість! А у нас із тобою лише дві. … Читати далі
Чайник тихо посвистував на плиті, поки Олена перебирала пакетики з чаєм. Ромашковий, м’ятний, чорний з бергамотом… Віка привезла їх з останнього відрядження в Лондон. Олена посміхнулася, згадавши, як дочка урочисто вручала їй цю квартиру п’ять років тому. – Тепер, мамо, ти матимеш свій куток, – сказала тоді Віка, простягаючи ключі. – Жодних більше орендованих кімнат. … Читати далі
– Маріє, ну який корпоратив, ти на себе в дзеркало подивися! – видав чоловік, не знаючи, що за ці слова доведеться поплатитись. – Ну, а ти на себе, Андрію? У тебе ж живіт від пінного вже більше, ніж у мене був на останньому терміні! – Не треба тут порівнювати! – Андрій роздратовано махнув рукою, наче … Читати далі
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! – Я так стомився. Три дні у відрядженні був, по об’єктах мотався, як підірваний. Втомився, як пес. На харчах з їдальні усі дні, готель убогий якийсь попався, не … Читати далі