Романович 
“Сьогодні мене забирають від батьків. Напевно, до дитячого будинку. Мені 11 років, мене звуть Вася. Собачка Білка і кошеня Стрілка – мої найкращі друзі. Будь ласка, прихистіть їх. Вони добрі та майже нічого не їдять Сльози котилися по щоках Антоніни Степанівни, коли вона майже бігцем поспішала до старого парку. Там, під лавкою, все ще сиділо … Читати далі
– Мамо, годі! Я ні гривні вам більше не надішлю, поки ви все на пляшки витрачаєте! Я не збираюся спонсорувати ваші гулянки! – Марина намагалася говорити твердо, хоч у куточках її очей блищали сльози. – Ну, тоді й не дзвони нам більше.! Я з тобою розмовляти не бажаю! І батькові теж забороню, – відповіла мати … Читати далі
“– Тепер нам ділити нема кого. Я Наталя, і прийшла по компенсацію. Ми хотіли одружитися після вашого розлучення, чекали на дитину. Тепер я не можу мати дітей. – Я втратила все, – машину, кохану людину і дитину. Дітей у мене більше не буде. Буде справедливо, якщо половину квартири, яка належала Дімі, ти віддаси мені. Я … Читати далі
– Мамо, привіт, – радісно говорила телефоном дочка, – сьогодні ввечері ми з Артемом прийдемо додому на вечерю, хочу тебе та батька познайомити з ним. – Привіт, Яно, – привіт, – посміхаючись, говорила Ксенія Андріївна, відволікаючись від екрана комп’ютера. – Яка вечеря, я на роботі сьогодні трохи затримаюся, звіт закінчити терміново треба … Поки дістануся … Читати далі
“– Мало того, що чоловіка утримую, так ще і його брат заліз на мою шию, та ніжки звісив! Ну я й не витримала… Наталка квапливо перевірила баланс на карті й важко зітхнула. До зарплати ще тиждень, а грошей лишилося на три дні. Іпотека, комунальні платежі, харчування – усе це лягало на її плечі вже пів … Читати далі
“– Не забувай, що ти живеш у моїй квартирі і все життя прожив. – Ти знову починаєш. Ти мене цим тепер дорікатимеш до кінця життя Тетяна та Олег жили у шлюбі вже десять років. У Тані була мати і вітчим, який виховував її з трьох років. Молодший брат Тані Артем був вітчиму теж не рідний. … Читати далі
“– За Матусю та Синочка Він знайшов його за рогом одного будинку. Просто перебігав від одного сміття до іншого. У пошуках їжі. Там і натрапив на малесеньке сіре кошеня. Малюк повзав асфальтом і відчайдушно кричав. Великий, брудний і худий рудий пес, а точніше… Точніше, чи то рудий, чи то сірий. Пил покривав його таким щільним … Читати далі
“Почувши чиїсь кроки, Оля блискавично видалила повідомлення, в якому повідомлялося, що абонент сильно скучив і з нетерпінням чекає на нову зустріч, і поклала телефон на тумбочку, де він і лежав до цього Оля знову і знову перечитувала повідомлення, що прийшло на телефон чоловіка і не могла повірити, що це не сон, а чиста правда. Її … Читати далі
“Життя, де є місце теплу, співчуття та безцінним секундам справжньої людяності Вона нявкала тихо, з надією — ніби просила про допомогу, але перехожі або не чули, або вдавали, що не чують. Цуценя, що зіщулилося від страху, здригалося щоразу, коли поряд проходили люди, і в його очах відбивався жах… Щоранку вона проходила п’ять будинків, щоб дійти … Читати далі
“– Ти мені часто являвся уві сні… Раніше я бачила тебе зовсім крихітним. Останнім часом почала бачити тебе уві сні щоночі. Синку, скільки разів я пошкодувала, що залишила тебе тоді Сусіди не любили Ольгу. Була вона жінкою сварливою й прискіпливою. У під’їзді часто можна було почути її незадоволений голос, коли вона сварилася до всіх, хто … Читати далі