Романович

“– Що за нечепури тут побували? Дзвони своїй рідні, хай приїжджають наводити порядок, – обурювалася Ліля. – Я не прибиратиму за ними. З мене достатньо того, що я постійно перу постільну білизну після твоїх друзів. Вони ж занадилися ночувати на нашій дачі. – Слухай, тут мама дзвонила, – сказав Лілі чоловік за вечерею. – Вони … Читати далі

“– Майя, тобі скільки років? – тихо спитав батько. – У мене таке враження, що ти не на першому курсі університету, а у першому класі. Яке б не було кохання, жити десь треба, їсти щодня треба? Потрібно. Ви куди спішете? Прям ось завтра одружитися, що вам, невтерпець? Ніхто ж не проти твого Олега, нехай приходить, … Читати далі

 “«Сьоме липня! Цього не може бути! Просто збіг. Але й ім’я Андрій. По-батькові та прізвище інші. Так начебто усиновлювачі можуть змінити по батькові та прізвище. Та й ім’я теж…» Довго дивилася на портрет чоловіка, ніби сподіваючись побачити щось рідне Жінка у відділі кадрів міської ради оформила документи на нову співробітницю. Потім зателефонувала: – Інно Андріївно … Читати далі

– Все звалилося раптово! Близько дев’ятої вечора в ресторан увійшли дві жінки. Одна молода і явно в положенні, інша – старша. Вони пройшли прямо до столу молодят. – Денис! – Закричала молодша жінка. – Ти що твориш? Марина крутила в руках обручку і дивилася на неї, як на чужу річ. Три дні тому вона була … Читати далі

 “– Так і бути, тебе ми на час свята виганяти не будемо. Приготуй нам три спальні – мої сестри та племінниця залишаться з ночівлею. Сама на кухні переночуєш. – Галино Василівно, а нічого, що я є єдиною власницею цього будинку? У мене й документи про це є. Тож навіть не намагайтеся проникнути до будинку – … Читати далі

Віктор Григорович стежив за Олегом так, що той цього не помічав. Ще б пак, Віктор стільки років пропрацював на відповідних посадах, він же професіонал! Але поки що ніяких зачіпок не було, Олег нікого до себе додому не приводив. І нічого підозрілого не робив. Але його не проведеш, Віктор Григорович знав, що треба почекати, і Олег … Читати далі

“– Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає!Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити. Запитала, так це чи ні, але він лише відповів: – Ти що? Ми вже десять років … Читати далі

– Ти нам не рідня, – сказала свекруха і переклала м’ясо назад у каструлю.Олена завмерла біля плити, тримаючи в руках тарілку. На ній ще залишалася підливка від гуляшу, який Раїса Петрівна щойно готувала. Шматочки м’яса зникли в каструлі один за одним, наче свекруха перераховувала їх поштучно. – Вибачте? – Перепитала Олена, не вірячи своїм вухам. … Читати далі

“– Ви ж кріп від петрушки відрізняєте лише з етикеток у крамниці! Та й ягоди тільки у варенні бачили! – Бурчала ображена сусідка Валентина із Василем приїхали на дачу. Купили вони її восени, а тепер вирішили привести все до ладу. Будинок був гарний, хоч взимку живи, а ось з ділянкою та з рештою – справ … Читати далі

— Такого я ще не бачила, щоб жінка, яка стільки років працювала за кордоном, тепер хотіла продати своє золото! Тамаро, ти ж тільки нещодавно повернулася додому, — вигукнула Ольга, не приховуючи обурення. — Пробач, я просто спершу до тебе, як до рідної сестри, прийшла, — виправдовувалася Тамара. — Я знаю, що тобі завжди подобалися мої … Читати далі