Романович 
Олеся ненавиділа всіх. А особливо свою матір. Вона точно знала, що коли виросте і вийде звідси, то обов’язково її знайде. Ні, вона не збиралася кидатися їй на шию і кричати: — Привіт, мамусю!! Вона збиралася трохи поспостерігати, а потім помститися їй. За всі роки, які вона провела в дитячому будинку, за те, що поки Олеся … Читати далі
“-Ти мені більше не дочка. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переселяйся в бабину хату і живи, як доросла. Відчуй відповідальність за свої вчинки – Оля, чула? До нас людей у відрядження на допомогу нашим привезли. Давай ввечері в клуб сходимо? – задоволена Машка розвалилася в кріслі. -Маша, ти чого? А Владика … Читати далі
“– Не тягтиму. Я коханка вашого чоловіка! Усі ці роки ми з ним зустрічалися. Так! Не робіть великі очі й не зомлівайте… Юля готувала вечерю, чоловік Олексій мав повернутися за годину. Десятирічна донька Каріна займалася танцями. Вона прийде за пів години, кине сумку і сяде за стіл в очікуванні вечері. У цей час вона розповідатиме … Читати далі
“-Зачекайте, – сказав він. – Я вийшов на секунду на вашій станції, а коли повернувся у вагон моїх речей не було. Глянув у вікно, а там якийсь чоловік ішов з моєю сумкою. Я вискочив за ним, але він вже десь зник… -І що ви не могли назад повернутися у вагон, а потім вже розбиратися, – … Читати далі
Тетяна готувала вечерю, коли на кухню влетів її чоловік. – Як це розуміти?! – вигукнув Денис, розмахуючи, якимись паперами перед обличчям дружини. – Ти про що? – здивувалася Таня. – Я шукав свій паспорт, і випадково натрапив на ось це! – чоловік поклав папери на стіл. – Як тобі вдалося провернути таке?! – Що провернути? … Читати далі
Юля завагітніла. Її чоловік Георгій всю вагітність не відходив від дружини. Він виконував усі її бажання і примхи. Нарешті настав той самий момент і Георгій відвіз Юлю в пологовий. Коли на світ зʼявилася здоровенька дочка, він полегшено зітхнув. Задоволений і радісний новоспечений татусь поїхав додому відпочивати. Наступного дня він приїхав провідати дружину з донькою. – … Читати далі
-Мамо, не плачте! Тепер все буде добре. Ви це забудете, як поганий сон, – шепотіла Ірина, вкриваючи колишню свекруху теплим пледом. – Завтра з Андрійком ми приїдемо за Вами і поїдемо до мене в село. Вам сподобається у нас, мамо. Свіже молоко, мед, чисте повітря.По щоках Ніни Вікторівни потекли сльози. П’ять років тому Віктор привів … Читати далі
“А квіти я Людочці відвезу – вона ж так квіти любить… Таня витріщила очі. -Ти що? Людмили Іванівни вже два роки, як нема. Куди ти їх повезеш, на кладовище, чи що? Він погладив бороду. -Ага, вона чекає. Сама мені сказала, квіти хочу. А я для Людочки своєї, все зроблю, – і важко зітхнувши, почав штовхати … Читати далі
Додому йти Олена не хотіла, не хотіла почути слова: -Я покохав іншу! – хіба можна їх пережити, а тим більше зрозуміти? А як же діти? Вони так люблять батька. Ввімкнувши у квартирі світло, Микола переконався, що у будинку нікого немає. У дитячій кімнаті були розкидані підручники, мабуть, зовсім недавно хлопчики робили уроки і, як завжди, … Читати далі
Таксі зупинилося біля воріт цвинтаря. Хлопець, що вийшов з нього, підійшов до жінки, що торгує квітами:– Дайте мені дванадцять тюльпанів! Розрахувався і, схиливши голову, подався на сам цвинтар. Рік тому Данило вважав себе найщасливішою людиною на світі, адже він кохав і був коханим. Все змінилося одного дня, коли рік тому його улюблена Катя не вижила … Читати далі