Романович

“А ми одружимося, будеш мені дружиною і помічницею. Контролюватимеш всю роботу! Руки хазяйські ох, як потрібні! Корову доїти, яйця збирати… Та й у будинку рука жіноча потрібна!Мар’яна поприбирала в квартирі, спекла печиво і сіла перепочити на кухні. Вона чекала в гості сестру. Катя забігла в двері весела і галаслива! Квартира Мар’яни наповнилася сміхом і нескінченним … Читати далі

“Боргів у нього повно. Та й ця його… всі гроші з нього виманила. А дитина виявилася не його. Ось і вийшло так. Від неї пішов, а борги залишились– Що ти тут робиш? – Віра, прийшла з роботи, застала у своїй квартирі колишнього чоловіка. Він сидів і тихо пив чай на кухні. – Чай будеш? Він … Читати далі

– Марино, нам треба поговорити!Сергій увійшов до кухні з текою документів. Дружина стояла спиною, помішуючи борщ. – Поговорімо, – вона не обернулася. – Я подаю на розлучення. Половник брязнув об край каструлі. Марина повільно обернулася. – Нарешті! – Що… нарешті? – Набрався сміливості сказати про Світлану. Тека вислизнула з рук. Документи розсипалися на підлозі. – … Читати далі

Наталя прокинулася від наполегливого дзвінка мобільного телефону. За вікном ще не світало, на циферблаті тільки восьма хвилина на четверту. Перше серпня — понеділок, ранок. Поруч Віталій незадоволено застогнав, різко натягнув подушку на голову, намагаючись заглушити дратівливий звук. — Алло?.. — голос Наталі тремтів, сонний, хрипкий. — Наталонька, це Валентина Іванівна, сусідка твоєї мами, — в … Читати далі

– Мамо, не тягни… Куди поділися гроші? – Ти тільки не лайся… Ми віддали їх Аліні! Їй зараз потрібніше. Віру ніби обпалило окропом. Вона гучно вдихнула повітря, намагаючись придушити бажання накричати на матір. Три місяці… Три місяці вона відкладала гроші, щоб усе вкотре вибігло до її безтурботної сестри? – Знову?! Мамо, я хотіла вам із … Читати далі

– Вибач, моя відпустка скасовується. Мама занедужала. Їду додому, – Катя зателефонувала Віктору, оформляючи водночас квитки на найближчий рейс. – Щось серйозне? – стурбувався Віктор. – Так, – коротко відповіла Катя. – Може, мені з тобою? – запропонував молодик. – Не варто. Вибач, що так сталося. Добре вам відпочити. Будь акуратним,- Наставляла Катя. Віктор і … Читати далі

– Діма, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – запитувала приваблива жінка середнього віку свого супутника.– А що тут думати? – спокійно відповідав чоловік, – Вони вже не маленькі! Зрозуміють все. – Ні, я переживаю. Може, даремно ми на це зважилися? – Не говори дурниць, Марино! – обурився Дмитро, – Нове … Читати далі

– Ти що наробила? – голос Каті в слухавці тремтів від сліз та люті. – Степан пішов! Зібрав речі та пішов! Як ти могла?У горлі стояла грудка, але слова знайшлися самі: – А як ти могла відмовити мені у допомозі? Двадцять років дружби, Катя. Двадцять років! – Це різні речі! Я довірила тобі найпотаємніше, а … Читати далі

Колись в мене була гарна сім’я. Чоловік двоє діток. З Михайлом ми були мало не з дитинства разом, я тішилась, що в нас не просто кохання, а справжня дружба. Та виявилось, що цього замало. Після 17 років шлюбу прийшов якось мій чоловік додому сумний. А тоді зізнався. – В мене є інша і я її … Читати далі

Мені 65 років, пів року тому стала вдовицею. Покинув мене мій коханий чоловік з яким прожили багато щасливих років. Жили ми пліч-о-пліч, завжди підтримували одне одного, ростили, плекали двох синочків. Тепер наші соколи живуть та працюють у місті, а я сама жила в селі.  Важко без чоловіка, не звикла бути одна. Навіть інколи по привичці … Читати далі