“– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються

– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються!Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно повернулася з похорону своєї подруги. Не одна… Поруч із нею стояли діти. Трирічна Ніка, та тринадцятирічний … Читати далі

“– Почула, як дочка називає мене “старою коровою”. За годину її речі лежали біля дверей

– Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою, очі повні сліз. – Мамо, як ти можеш?Марія Семенівна трималася за одвірок, щоб не впасти. У грудях все горіло від образи. – Іди! Просто йди. – Я на вулиці буду малюка приводити! Цього ти хочеш? – Ти хотіла квартиру – ось … Читати далі

Гони його! Квартира твоя. Вибачиш, а він знову… Я знаю, що це тяжко, але я з тобою! – Сказала свекруха ошелешеній невістці

“– Гони його! Квартира твоя. Вибачиш, а він знову… Я знаю, що це тяжко, але я з тобою! – Сказала свекруха ошелешеній невістці– Я до мами поїхав, вона терміново просила допомогти. Буду завтра ввечері. Не нудьгуйте. Ти ніби хотіла сходити в кіно з Алісою. Мені мультики не цікаві, ти ж знаєш. – Але ж ми … Читати далі

“– Ти був тим самим чоловіком, який залишив мене біля дверей дитбудинку? – Запитав Роман незнайомця, побачивши на його грудях таку саму родиму пляму

“– Ти був тим самим чоловіком, який залишив мене біля дверей дитбудинку? – Запитав Роман незнайомця, побачивши на його грудях таку саму родиму пляму – Ну все, хлопці, мені час! – крикнув Роман, застрибуючи на підніжку потягу, що вже рушив. З перону йому махали друзі, хтось намагався щось крикнути насамкінець. Він усміхався. Три роки минуло … Читати далі

“– Ти уявляєш, ця ненормальна зібралася стати мамою, – подзвонив Єгор сестрі в середу вранці

– Ти уявляєш, ця ненормальна зібралася стати мамою, – Єгор подзвонив сестрі в середу вранці. – Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити.– Добре, звільнюсь о шостій. – Домовилися. В «Шинок» підемо? – Як скажеш. Кафе «Шинок» було для брата з сестрою особливим місцем. Вперше Свєта якісно вправила мізки братові саме тут. Тоді він хотів … Читати далі

“-Готуєш поминальний стіл, а кажеш, що все добре, – плакала Ніна. – Надя, що з тобою?

Ніна вже хотіла іти спати, як раптом на телефон прийшло повідомлення з незнайомого номера:«Мами не стало. Поминки 1 листопада». Вона швидко подзвонила і переговорила зі своїми сестрами та братами. Усі отримали такі повідомлення. Ті, що жили далеко від маминого будинку вже зібралися і щоб встигнути, виїжджають у ніч… Ніна мала ще трьох сестер і трьох … Читати далі

“Чоловік на пів ставки…

– Чудово! Зробив дружині ляльку – і до мами під спідницю? Ні, синку, так не вийде. Я тебе ховати не буду.– Та до чого тут ховати? Я ж не зовсім… Просто видихнути хочу, розумієш? Там вона репетує, плаче, потім вибачається, потім знову репетує… У мене настільки нерви на межі, що вже чуже дихання бісить! – … Читати далі

“– У батьків? Ти у своєму розумі? Це взагалі нормально? Я сиджу сама на Новий рік, а ти там…

– Олено, слухай, а Артем сьогодні не зможе підмінити мене? Він начебто вільний, але щось я додзвонитися не можу.– У сенсі вільний? Він на зміні має бути… – Та ні. Не повинен. Лєн, ти щось плутаєш. Олена спантеличено моргнула, мало не випустивши телефон з рук. Їй зателефонував Андрій, колега і за сумісництвом приятель її чоловіка … Читати далі

– Катерино, подумай гарненько! Навіщо тобі цей “заміж”? Ти що – зараз погано живеш? Дах над головою є, робота є. Що тобі ще потрібне? – Запитувала мати у своєї двадцятидворічної доньки

– Катерино, подумай гарненько. Навіщо тобі цей “заміж”? Ти що – зараз погано живеш? Дах над головою є, робота є. Що тобі ще потрібне? – Запитувала мати у своєї двадцятидворічної доньки.Ці розмови не припинялися вдома другий тиждень. Катя, якій вже набридли моралі матері, нічого не відповідала. Але Галина Василівна не залишала спроб переконати дочку відмовитися … Читати далі

Я хочу зробити тест – якщо Даша справді моя – я заберу її.

“-Я хочу зробити тест – якщо Даша справді моя – я заберу її. -Бери хоч зараз, бо плутається під ногами – набридло, годувати треба, одягати треба, я собі розслабитися часом не купую, щоб їй поїсти щось купити. Таке життя… Дай грошей, Мишко, гаРита збиралася на роботу. Вона швидко приготувала чоловікові бутерброди, загорнула у фольгу і … Читати далі