Романович

Антоніна стояла перед могилою Антона.«А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові». – Прости його, Господи! – Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Могилу колишнього чоловіка вона побачила випадково, відвідувала на цвинтарі батьків. Здавалося б, ну, побачила та побачила, що такого? Вони давно вже розлучилися, … Читати далі

— Ми, купимо вам квартиру, – сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, – трикімнатну, у гарному районі. Але тільки з умовою, що у вас буде контракт. Сама зрозумій, скільки зараз розлучень, ми будемо вкладатися, а потім що?Неприємно було, ми з Денисом ще й одружитися не встигли, як нас уже розвели, але справедливість слів Ангеліни … Читати далі

– Яно, а ми з Катериною вчора твого Ігоря в ювелірній крамниці бачили. Каблучку вибирав. Здається, він збирається тобі пропозицію робити, – захлинаючись від захоплення, повідомила подруга Люся.– Навряд, – відповіла Яна. – У нас із ним ще не такі близькі стосунки. – Та точно тобі говорю! – продовжувала переконувати її Люся. – Кому ще … Читати далі

Коли Іван повернувся додому після роботи, мати поливала квіти на балконі. Схилившись над підвісними кашпо, вона дбайливо розправляла листя. Обличчя її світилося якимсь особливим спокоєм.— Мамо, ну ти як бджілка, — Іван зняв піджак, підійшов до неї та обійняв за плечі. – Знову весь день на ногах? — Та це ж не робота, — відмахнулась … Читати далі

Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця!Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна не бачила понад десять років. В її пам’яті вона залишалася смішним дівчиськом з копицею неслухняного світлого волосся. А з фотографії на неї дивилася молода, вродлива жінка, … Читати далі

Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе…Марина плакала щодня. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки толком навіть закриватися не могли. Кожен вихід із дому давався їй важко. Як фізично, так і морально. З усіх боків вона чула здавлене: «Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею … Читати далі

Зайшов у свою двокімнатну квартиру. Добре, хоч квартира придбана до одруження, і дітей не було ні після першого, ні після другого шлюбу. Розслаблено сів на диван. Тут на телефоні заграла мелодія. Посміхнувся, глянувши на напис: — Привіт, мамо! Як здоров’я?— Нормально. Синку, ти, коли приїдеш? На Восьме березня приїжджав і то одразу поїхав, а зараз уже липень. Батькові по … Читати далі

— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка. Ніна згадала про подарунок уже наступного дня, коли чоловік і свекруха поїхали на роботу. Нічого … Читати далі

Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу, до чоловіка. П’ять днів на морі освіжили, але тепер тягнуло до рідних стін. Вирішила зробити сюрприз — повернутися на добу раніше, нікому не кажучи. Автобус від аеропорту довіз до рідного району швидко. Липневий вечір дихав теплом, у повітрі висів запах липи … Читати далі

Коли не стало Марії, у хаті на краю села запанувала тиша. Володимир, її чоловік, залишився сам. Сусіди казали: – Тяжко йому буде без Марії, бо вона всюди встигала: і город, і хата, і кури, і корова. А він тримався. Вранці порав худобу, вдень виходив на подвір’я, щось майстрував, аби руки не були без діла. Сидіти … Читати далі