— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, […]
— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися
— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось такі як зараз. Толик відпустив Тоню і, нахиляючись до кожної квітки, вибирав найбільші. – Такий […]
Довгих півтора року не було взагалі жодних результатів. Юра був вичавлений, Леру починало колотити від однієї згадки про наступні призначені процедури. Він возив її в центри, займався вправами з нею вдома, доходило аж до медитацій, від яких Юру все життя нудило. І одного разу Лера змогла поворухнути пальцями ніг. Це був прорив, однозначний тріумф, перший проблиск справжнього щастя в їхньому важкому спільному житті
Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що вона тут живе. «Лерці, як і мені, двадцять чотири роки, – зробив нехитрий підрахунок Юра, […]
Татко його матір на той світ загнав. Говорили, що бив, як сидорову козу. А Миронівна на прощання з донькою у місто з’їздила, одне тільки слово наодинці зятю шепнула, і все… Згинув зять! Ніяка поліція знайти не змогла. Але ж він не простою людиною був, він був бандитом
Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула його до бабці, бо не потрібен. Потім чула, як баби в магазині говорили, що Васька в один день без батьків залишився, тому його і привезли […]
— Що ще ти йому сказала?! – продовжував напирати Олександр. — Нічого. Він попросив сейф показати, я показала… – відповіла Ніна і додала: – Сашко, у тебе манжет забруднився, знімай сорочку, я виперу. — До біса манжет! Ти хоч розумієш, що ти наробила, курко? — Що? Я? Як? – закліпала вона очима, і справді нагадуючи курку
Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше. Ніна замовила поштою насіння квітів і чекала на повідомлення, тож сама перевірила скриньку. Повідомлення не було, зате був складений удвічі аркуш паперу. Перед тим, як викинути його, […]
– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж час заміж, нареченого приводити нікуди
– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж час заміж, нареченого приводити нікуди – Віка, люба, ти ж розумієш, що це дуже багато […]
Ігорьку… – тихо, майже пошепки сказала мати, підводячи на сина повні сліз очі. – Вони ж… зіпсовані. З пліснявою. – Де? – Ігор навіть не зніяковів. Він узяв один пряник, покрутив у руках і пальцями збив найбільшу пляму плісняви. – А це… Мамо, ну ти що, як маленька? Обріж ножем і все! Тісто ж нормальне, солодке
– Ігорьку… – тихо, майже пошепки сказала мати, підводячи на сина повні сліз очі. – Вони ж… зіпсовані. З пліснявою. – Де? – Ігор навіть не зніяковів. Він узяв один пряник, покрутив у руках і пальцями збив найбільшу пляму плісняви. – А це… Мамо, ну ти що, як маленька? Обріж ножем і все! Тісто ж […]
– Тьотя Надя, погоджуйся. Одружуйся з нами
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам. Вони були не розписані та вимагати, щось від свого мешканця вона не наважилася. Вона б звичайно могла жити, але гроші […]
“– Він дізнався, що ділити нічого. Квартира, машина, рахунки — усе оформлено на нас із мамою. Пам’ятаєш, як ти тоді опиралася? А ми наполягли. Ольга згадала, як три роки тому батьки переконали її записати майно на себе. «Мало що в житті буває», — казала мама
“– Він дізнався, що ділити нічого. Квартира, машина, рахунки — усе оформлено на нас із мамою. Пам’ятаєш, як ти тоді опиралася? А ми наполягли. Ольга згадала, як три роки тому батьки переконали її записати майно на себе. «Мало що в житті буває», — казала мама Вечір, коли Оля почула раптову пропозицію чоловіка розійтися, починався, як […]
“Тест на відданість господар не пройшов – собака сумно дивився йому вслід…
“Тест на відданість господар не пройшов – собака сумно дивився йому вслід… Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у воду канув. Свекруха мовчки наливала чай. Рухи розмірені, звичні. Але очі – сталеві. – Розкажи до пуття. […]