Романович

Світлана саме зупинилася в коридорі, щоб повернутися на кухню по телефон, коли почула голос Артема. Він стояв спиною до неї, біля відчиненого вікна, і говорив із кимось по мобільному. Перед ним на столі лежали ключі від машини, блокнот і горнятко кави. Вона ще не встигла зрозуміти, що відбувається. «До вересня квартира звільниться, — спокійно мовив … Читати далі

Олег приїхав до запечатаного гаражу по спадок і планував вивезти все, що має ціну, попри пам’ять батька. Та на дні стелажа Сергій знайшов дідовий записник з розпорядженням, датованим 1994 роком, яке перевернуло всю розмову. Чи встоїть він перед тиском родича — і чим доведеться заплатити за право залишити собі те, що належить по волі діда? … Читати далі

— Олено, тільки не панікуй, добре? — голос Максима в слухавці звучав так винувато, що Олена ще до кінця фрази зрозуміла: вдома знову щось не так. Вона саме спускалася сходами бізнес-центру, міцно тримаючи в одній руці сумку, а в іншій — телефон. Робочий день несподівано закінчився раніше. У сусідньому відділі зламалася програма, клієнтів відпустили, і … Читати далі

— Доню! Як добре, що тобі нарешті виплатили таку велику винагороду! Твоїй меншій сестрі гроші зараз набагато потрібніші, ніж тобі! — радісно защебетала мама в слухавку, навіть не давши мені нормально перевести подих. Ці слова застали мене просто в коридорі, коли я тільки-но зайшла до своєї орендованої квартири. Я стояла з ключами в руці й … Читати далі

Ірина з дитинства мріяла про маленьку кішку. Таку, щоб вміщалася в долоньках, щоб дріботіла по підлозі й зустрічала біля порога. Вона зупинялася біля кожної зоомагазинної вітрини, довго дивилася на кошенят і щоразу йшла далі з важким серцем. — Ти ж знаєш, що можеш узяти, — казав чоловік, Андрій, коли помічав її погляд. — Ми дорослі … Читати далі

Жовте кленове листя сипалося просто під колеса старенької маршрутки. Воно намокло від дрібного жовтневого дощу, прилипало до асфальту й блищало, наче його щойно покрили лаком. Тамара Петрівна поправила на колінах хустку, важко зітхнула і подивилася у запітніле вікно. До міста вона вибиралася нечасто — хіба що раз на рік, коли в селі вже завершувалися всі … Читати далі

– Марина, сьогодні ввечері зайде Денис. Приготуй вечерю трохи раніше й не став три порції. Раптом він голодний, а так, певно, і буде. – Приготую. Він сам, чи знову з дружиною? – Про Світлану він нічого не казав, але про всяк випадок зайва порція не завадить. – Сергію, якщо йому знову потрібна твоя допомога, то … Читати далі

«Баба зручна, квартира своя». Жінка повернулася з роботи раніше і випадково почула розмову 54-річного чоловіка про мене… Я остаточно зрозуміла, з ким живу, того дня, коли виявила зникнення останніх двох тисяч гривень зі свого гаманця. Ці гроші були відкладені на ліки. А потім він ще пів години сварився, звинувачуючи мене в тому, що я «ображаю … Читати далі

— Ірино, ти що, серйозно збираєшся ставити картоплю просто в цій каструлі? Люди ж прийдуть, невже не можна перекласти в якусь пристойну миску? — пролунало від кухонного порога так голосно й вимогливо, ніби господиня вчинила щось неприпустиме. Ірина повільно поставила ополоник і глибоко вдихнула. Вона навіть не встигла привітатися. Зовиця з’явилася на дві години раніше, … Читати далі

Віка приїхала на дачу по банки з огірками й застала там брата з незнайомою жінкою. Тарас не соромився: дружина обдурила його, тож тепер він теж «нічого не винен». Але коли Віка розповіла про це Ірині, та відповіла так спокійно, що їй стало лячно. А в пологовому будинку брата чекала зустріч, до якої він аж ніяк … Читати далі